Відновлення торгівлі з ОРДЛО: Що стоїть за заявами голови Луганської ОВЦА про втрачену вигоду

На думку глави обласної влади, внаслідок відновлення економічних стосунків з ОРДЛО ми отримаємо "суцільну вигоду". Розрив економічних стосунків з окупованими територіями Гайдай назвав "політичними спекуляціями", від яких "ми щороку втрачали близько 2 млрд грн". За його підрахунками, загальних обсяг втрат сягає 8 млрд грн. "Скільки б доріг ми могли зробити? Наприклад, 5 млрд грн коштує будівництво обласної лікарні", – каже він.

Ще одним негативним наслідком блокади, на думку керівника ЛОВЦА, є "вимивання" гривні з окупованої території України. "Гривні більше немає в побуті там, залишилися долари і рублі. Гривня – це теж певна прив’язка до України"", – цитує Гайдая інтернет-сайт "Новості Донбасса".

Нагадаємо, економічна блокада окупованих територій почалася у грудні 2016 року у формі акції громадянської непокори – перекриття групою народних депутатів, активістів і ветеранів АТО вантажного сполучення залізницею до ОРДЛО. Серед організаторів акції були помічені нардепи Семен Семенченко, Володимир Парасюк і Єгор Соболєв. Економічні відносини з Донбасом вони називали "торгівлею на крові". Організатори та ідейні натхненники блокади повідомляли про кришування контрабанди з України до ОРДЛО кимось у верхівці української влади та фінансування сепаратистів через постачання до України вугілля з ОРДЛО. Кілька спроб силовиків розблокувати залізничні шляхи супроводжувалися бійками з учасниками акції.

Оцінки цих дій у суспільстві були неоднозначними. Тим не менше, із 16 березня 2017 року блокада перейшла на державний рівень, коли президент України Петро Порошенко своїм указом ввів у дію рішення Радбезу про тимчасову заборону переміщення товарів, крім гуманітарних вантажів, через лінію розмежування в зоні АТО.

Не втратили нагоди скористатися ситуацією бандитські формування ОРДЛО. В березні 2017-го вони заявили про "націоналізацію" кількох десятків розташованих за лінією зіткнення підприємств, що належали власникам з України та сплачували податки до бюджету України. Серед інших змінили власника підприємства з фінансово-промислової групи СКМ мільярдера Ріната Ахметова. Це дало підстави деяким експертам стверджувати про вигідність блокади для сепаратистів і Росії, які отримали змогу забрати підприємства та не наразитися на санкції через це.

Так чи інакше, але блокада торгівлі з ОРДЛО працює ось уже понад три роки. Стільки ж лунають і голоси про необхідність її скасування. Доволі резонансною стала торічна червнева заява тогочасного керівника української делегації в Тристоронній контактній "мінській" групі Леоніда Кучми про доцільність скасування обмежень на торгівлю з ОРДЛО. Щоправда, Володимир Зеленський уточнив, що Кучму неправильно зрозуміли, і передумовою для зняття економічної блокади має стали повернення незаконно "націоналізованих" українських активів їхнім власникам. При цьому що насправді  на Банковій думають про можливість відновлення торгових стосунків з сепаратистами – питання, на яке немає зрозумілої і чіткої відповіді. Дехто з оглядачів вважає сигналом про справжні наміри адміністрації Володимира Зеленського його указ №738 від 7 жовтня 2019 року, яким президент доручив уряду опрацювати питання не лише спрощення в'їзду/виїзду осіб через лінію розмежування, але й переміщення товарів через тимчасовий "кордон". Так і залишилося невідомим, чи стосується цей указ винятково простих жителів ОРДЛО, які купують на вільній від окупантів території і везуть додому продукти й речі особистого споживання.

Був і наступний сигнал. Третього серпня цього року відбулася зустріч української делегації в "мінській групі" з новим її керівником Леонідом Кравчуком і Вітольдом Фокіним (який уже там розповідав щось про "народ Донбасу"). Тоді член ТКГ журналіст Сергій Гармаш розповів, що Кравчук озвучив на зустрічі ідею дати Донецькій і Луганській областям статус вільних економічних зон. Потім цю думку було розшифровано: з точки зору першого президента, ВЕЗ мала би функціонувати в межах як підконтрольної Києву, так і окупованої частини регіону. Тобто – фактично це відновлення вільної торгівлі ОРДЛО з Україною.

Брак комунікації Банкової із суспільством заповнюють такі от заяви, як висловлювання глави Луганської ОВЦА. І постає питання: зараз, коли не останній за рангом державний чиновник Гайдай говорить про суцільну вигоду від торгових відносин з ОРДЛО і "політичні спекуляції", що заважають отриманню прибутків, - де ці всі борці з "торгівлею на крові", такі активні й агресивні за часів п’ятого президента України? Їх немає в інформаційному полі, а складається враження, що і в Україні загалом.

Питання друге: чи можна вважати заяву уродженця Сєвєродонецька Гайдая, призначеного на посаду глави ОДА указом президента у жовтні 2019 року, "пробною кулею", випущеною, щоби вивчити, як змінилася громадська думка щодо торгівлі з окупантами. Тож важливо зрозуміти, є процитовані слова приватною точкою зору глави Луганської ОВЦА, чи позицією нинішньої державної влади. Принаймні жодного коментаря з боку Банкової із засудженням заяви Сергія Гайдая чи її схваленням немає. Не розповідає і прем’єр Денис Шмигаль про те, як його підлеглі виконують президентський указ про спрощення руху осіб і товарів через лінію розмежування. Мовчить відповідальний за ці теми віцепрем’єр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексій Рєзніков… Поки що цю заяву прокоментував тільки Гармаш, назвавши її "шкідливою ідеєю".

Така мовчанка перших осіб нагадує дитяче заплющування очей, щоб не бачити проблему, яка від цього сама по собі не розсмокчеться. Адже поновлення торгівлі точно стане одним із етапів легалізації окупаційної влади ОРДЛО в українському правовому полі. Чи саме це і є однією зі складових "мирного плану" Зеленського і керівників його Офісу?