Архіви КДБ: Як на Запоріжжі "багатоликого" агента ловили

У доповіді МДБ УРСР від 13 серпня 1951 року повідомлялося, що Управлінням МДБ Запорізької області був заарештований "цінний" ворог Яків Єрмоленко. Повний перелік його "титулів", дійсно, вражав: доброволець при німецькій армії, агент англійської та німецької розвідок, на додачу "сектант" - з євангельських християн-баптистів.

Фігурант агентурно-слідчої справи, якою хвалилися запорізькі чекісти, народився 1921 року у селі Шевченко-1 Пологівського району Запорізької області, мав освіту сім класів, до арешту працював помічником машиніста паротягу тресту "Запоріжбуд", мешкав у Запоріжжі.

Від агентури співробітники МДБ дізналися, що до баптистів Яків долучився під час німецької окупації, під впливом батька. У 1942 році окупаційною владою був мобілізований та виїхав до Німеччини, до міста Кіль, де працював на фабриці "Карл Брігас" та проживав у таборі "Драхензее".

Також стало відомо, що у лютому 1943 року Яків написав листа до редакції газети "Українець" з проханням посприяти у вступі до українських добровольчих підрозділів при німецькій армії. Газета видавалася у Берліні для українських робітників, які працювали у Німеччині, редактором був А. Луців. Заяву мав відправити до редакції комендант табору, якому Яків її передав. Та комендант нібито невдовзі сам запропонував Єрмоленку співпрацю, дещо іншу. Таким чином начебто відбулося вербування до співпраці з німецькою контррозвідкою.

Емдебістські нишпорки доповідали, що після відвідування коменданта "Драхензее" Єрмоленко проводив агітацію серед жителів табору: закликав вступати до добровольчих підрозділів при німецькій армії, поширював антирадянські судження, а також викривав прорадянськи налаштованих осіб.

У травні 1945 року місто Кіль було зайняте союзними військами, Єрмоленко опинився у збірному таборі. Тоді ж, на думку МДБ, під приводом реєстрації, його викликали на бесіду до англійського офіцера, там відбулося друге вербування, тепер вже англійською розвідкою.

За інформацією МДБ, від англійців Єрмоленко буцімто отримав завдання після повернення до СРСР активізуватися на релігійній ниві і поширювати ідеї євангелістів. Крім того, фантазували емдебісти, він мав проводити проанглійську та проамериканську агітацію та всіляко критикувати радянський улад.

На слідстві Єрмоленко, ясна річ, підтвердив інформацію агентури. Він, зокрема, свідчив, що, повернувшись у 1946 році, розгорнув широку антирадянську діяльність, серед свого оточення нещадно критикував СРСР та його керманичів. Також Яків зізнавався, що обговорював можливу нову війну між Радянським Союзом та Америкою з Англією, і такі розмови зводилися до неминучого програшу СРСР. Крім того, виходячи із своїх релігійних поглядів, агітував проти служби в Радянській армії, паралельно проводив іншу релігійну діяльність.

На слідстві "подвійний агент" також назвав осіб, які також перебували у таборі "Драхензее" та нібито могли належати до англійської чи німецької розвідки. Емдебісти звітували, що названих осіб намагалися встановити та долучити до активної агентурної розробки.

Наразі важко встановити, що у цій історії правда, а що "правдива брехня" співробітників МДБ; чи оговорював себе помічник машиніста, чи насправді був "багатоликим" агентом. Так чи інакше, Військовий Трибунал військ МВС Запорізької області, розглянувши справу Єрмоленка, засудив його до 25 років таборів. Подальша доля помічника машиніста невідома.