Як війна нищить ліси на Луганщині: сотні гектарів згоріли уздовж лінії зіткнення

Луганщина завжди відносилася до областей з підвищеною пожежною небезпекою. Тепер окрім природних чинників, свій відбиток накладають постійні обстріли. 

У 30 випадках лісникам не вдавалося впоратися самим і доводилося звертатися до рятувальників. Ще в ряді випадків і зовсім не вдавалося загасити пожежі.

Начальник Луганського ОУЛМГ Володимир Шевченко розповідає, що левова частка пожеж сталася в червні. Загалом цього року в області вже сталося 148 лісових пожеж. Вогонь знищив 512 гектарів лісу.

Свою роль зіграли як погода, так і обстріли.
"Практично всі пожежі сталися уздовж лінії зіткнення", - говорить Шевченко.
Наприклад, пожежу в лісі в Трьохізбенці гасили два дні. 14 червня не вдалося ліквідувати загоряння через обстріли.
"Увечері знову обстріли почалися. 15-го числа гасили", - розповідає Шевченко.
Тоді за ці два дні згоріло 290 гектарів лісу - тобто практично половина знищеного за рік лісу.

А ось в районі селища Артема після обстрілу займання сталося одночасно аж у 8 місцях.

В цілому, тільки у Станиці Луганській за минулий тиждень сталося 28 пожеж після обстрілів. Для гасіння таких пожеж доводиться ризикувати життям співробітників, тому що  гасіння теж може відбуватися і під обстрілом.
Гасити пожежі побоюються і через замінування. Так, 7 червня під час гасіння пожежі у Капітановському  лісництві трактор підірвався на розтяжці.
"Слава Богу, тракторист не постраждав", - згадує Шевченко.

Також, наприклад, 15 червня у Станиці після обстрілу сталася лісова пожежа. Але загасити  її не вдалося - військові пропустили тільки до певного місця.
"Далі нам військові їхати заборонили. Далі, сказали нам, до самого Деркула - ліс замінований", - повідомив Шевченко.

Тоді пішов дощ і пожежа згасла сама. Однак досі невідомо - скільки точно згоріло лісу.

Очільник  ГУ ГСЧС в Луганській області Ігор Савєльєв розповів, що після обстрілів в лісах залишаються снаряди.
"Крім того, не можна в належній мірі профілактувати ліс - опашки зробити, пропашки, розриви всілякі. З цим же пов'язано. Не можна піднімати вертоліт зі зрозумілих причин, не можна вишки використовувати", - зазначив Савєльєв.
За його словами, зараз максимально стягнуто техніку з доброю прохідністю. Однак її не вистачає.

"У нас на сьогодні 39 машин високої прохідності в області знаходиться. Цього мало, як мінімум 15 не вистачає", - говорить Савєльєв.
Державна влада обіцяє допомогти.
Звичайно, це далеко не всі проблеми лісників та рятівників. Бракує практично всього-пожежних рукавів, техніки, піни. А іноді- і просто паливно-мастильних матеріалів.

"Є проблеми у нас дуже великі з паливно-мастильними матеріалами, яких тільки за два дні на гасіння пожежі в Трьохізбенці більше п'яти тонн було використано", - говорить Шевченко.
Допомогу у вирішенні цієї проблеми обіцяє надати обласна військово-цивільна адміністрація.

А ось в міністерстві АПК обіцяють допомогти з технікою. Вона потрібна там, де знищена була техніка через бойові дії. Частну ж техніки вилучили на потреби АТО.
"Частина техніки була вилучена для потреб АТО. Як незаконними формуваннями, так і українською армією. Маються на увазі наші всюдиходи, УАЗи, на яких ми робили пожежні модуля. Модуля залишилися, а ця техніка була вилучена для першочергових потреб", - говорить Шевченко.

У ГСЧС  38 пожежних автомобілів виведені з ладу повністю в результаті обстрілів і відновленню не підлягають.

Виникають проблеми і з картою мінування полів. Савєльєв розповідає, що, починаючи з лютого, проходить їх розмінування. Поля були підготовлені. Зараз починається збір врожаю і його потрібно зберегти, щоб не згорів.
"Знову ті ж проблеми - опашки-пропашки робити. Прилягають до лісів - треба орати, ті ж самі труднощі", - говорить Савєльєв.
Що стосується карти мінування полів, то, враховуючи складність умов, в яких знаходиться область, чітких даних немає. Спочатку мінували бойовики, потім українські військові.

"Потім наші відходили і знову заходили. Теж в поспіху все мінували. А ті, хто мінували, вже змінилися, поїхали. Природньо, що в цій метушні ті карти не можна знайти", - говорить Савєльєв.
При цьому в області немає техніки для сканування полів. Ціна одного такого приладу - кілька   десятків тисяч гривень.

Можна з упевненістю сказати, що в Києві знають про проблеми - в області вже побували радник міністра МВС Зорян Шкіряк, міністр АПК Олексій Павленко. Їм наочно показали всі труднощі. Залишається чекати, що допомога прийде якнайшвидше  в тій складній ситуації, в якій опинилася область.