Тут вам не Австралія: Як на Луганщині волонтери власними силами рятують тварин-погорільців

Про диких тварин, які згоріли в лісах Луганщини, навіть не йдеться. Ми ніколи не дізнаємося ані про їхню кількість, ані про види, ані про тих, що мігрували з ураженої території.

Хто допомагає рятувати постраждалих у пожежах на Луганщині тварин

Україна – не Австралія, тут не постять обгорілих котів на аватарці. Здебільшого тому, що всі, хто переймається долею тварин в країні, в разі катастрофи просто не встигають займатися піаром своєї справи. Бо, як у випадку з пожежами на Луганщині, вони їздять власними автівками згарищами Воронового чи Сиротиного, з бутлями води і сухим кормом, вишукують переляканих і поранених тварин та намагаються їх врятувати.

Фото зі сторінки Вікторії Гайворонської

З розповідей людей, що тікали від вогню з власних осель, відомо, що багато хто випускав свійських тварин і відв’язував собак, щоб у них був шанс врятуватися. Звичайно, що врятувались далеко не всі.

Місцева волонтерка Юлія Виноградова розповіла сайту 06452.com, що коли вони приїхали вперше на місця, де вирував вогонь, то були вражені чималою кількістю мертвих тварин на шляхах до населених пунктів.

Фото зі сторінки Вікторії Гайворонської

"Дуже багато тварин на шляху в населені пункти, мабуть вони намагалися втекти, але, надихавшись чадним газом, гинули. Когось мешканці не встигли відв'язати і випустити, тому що дуже злякалися, інших, все-таки, виходило відпустити, але вони все одно поверталися в палаючі будинки. Один чоловік розповідав, що відкрив голубник, щоб випустити птахів, але вони поверталися назад. Багато тварин зникли безвісти", – розповіла Виноградова.

Фото зі сторінки Вікторії Гайворонської

В Сіверськодонецьку та Лисичанську чимало ветклінік долучились до порятунку і безкоштовно надавали медичну допомогу постраждалим тваринам.

Фото зі сторінки Вікторії Гайворонської

Зооготель у Сіверськодонецьку безкоштовно розмістив у себе частину обгорілих знайд.

"Тільки в перший день в одну з ветклінік Сіверськодонецька було доставлено близько 10 кішок і собак. Був навіть один випадок, коли господар зумів знайти серед пацієнтів свого вихованця, який загубився напередодні", – розповідають волонтери.

Фото зі сторінки Вікторії Гайворонської

Щасливі і не щасливі історії рятування обгорілих тварин на Луганщині

Зі слів фахівців, серед травм переважають опіки, отруєння чадним газом і сильний стрес. Інколи волонтерам не вдається навіть наблизитися до переляканої попеченої тварини, яка й досі намагається знайти прихисток у згарищі, що було її домом.

Фото зі сторінки Вікторії Гайворонської

"Кого знайшли – погодували, будемо їздити годувати щодня і шукати їм попутно будинок, оскільки всіх забрати нам просто нікуди", – зазначає ще одна місцева волонтерка Вікторія Гайворонська.

За два тижні після пожеж волонтери відзначають, що чимало людей вігукнулися і взяли тварин на перетримку чи просто назавжди.

Одна з таких історій "зі щасливим хвостом" трапилася в Сиротиному, де у 83-річної мешканки дощенту згоріло подвір’я. Бабцю прихистили в іншому місці, а от її стара вівчарка так і лишилась на згарищі. Жінка фізично не може ходити кожного дня до колишньої домівки, аби годувати собаку. І покинути вірного охоронця також несила.

І от, завдяки волонтерам і небайдужим людям, бабусину вівчарку вдалося прилаштувати до іншої родини.

Фото зі сторінки Ганни Гречишкіної

"Все склалося, як ми навіть не могли собі уявити. Хороші, добрі і гідні нові люди допомогли всім інтернетом Вікусі знайти сім'ю. Я вам щиро вдячна, низький уклін кожному, за участь і не байдужість. Разом ми – сила", – написала волонтерка Ганна Гречишкіна.

Нині волонтери звертають увагу на ще одну проблему – свійські тварини: корови, коні, вівці.

 "Величезна проблема і з сільськогосподарськими тваринами, дуже велика нестача корму, тому, що у деяких людей повністю вигоріли запаси сіна та комбікорму. Житла багатьох тварин також обгоріли", – розповіла волонтерка Юлія Дюткіна.

Фото Олексія Ковальова

Вона зазначає, що чимало тварин, що вижили подалися до Сіверськодонецька і це також може стати проблемою.

"Для виготовлення будок для тварин необхідні піддони, дошки, полістирол, пінопласт, лінолеум. Для сільських тварин також потрібні сіно, комбікорми і зерно, а для харчування котів і собак сухий і вологий корм, консерви, крупи, каші і вода. Необхідні також кошики і переноски для кішок, медикаменти, допомога в транспортуванні і багато іншого", – зазначають волонтери.

Фото зі сторінки Вікторії Гайворонської

Як допомогти постраждалим у лісових пожежах тваринам на Луганщині

Для тих, хто хоче допомогти чи шукає свою тварину, є інформація на сторінках вказаних волонтерів та у місцевих спільнотах допомоги тваринам.

Зокрема на сторінці Вікторії Гайворонської можна знайти реквізити для переказу коштів, перелік нагальних потреб і інформацію про загублених чи знайдених тварин.

Така сама інформація від різних волонтерів оновлюєть в місцевому пабліку "Северодонецк и регион – животным поможем вместе".

В Лисичанську інформацію про потреби в допомозі тваринам можна дізнатися на сторінці волонтерки Юлії Виноградової, а також у спільноті "Лисичанск! Помощь бездомным животным". 

В Україні, на щастя, не бракує небайдужих людей. І хоча в зоозахисників і волонтерів немає такої потужної інформаційної, а надто державної підтримки, як у їхніх австралійських чи американських однодумців, в разі потреби чимало людей готові присилати гроші і ліки, привозити воду і корм, прилаштовувати бездомних тварин.

Втім, без державної програми і допомоги, без відповідного законодавства, Україна так і не наблизиться до цивілізованого світу, де тварин рятують, охороняють і захищають на рівні з громадянами.