Сєвєродонецький Stopfakе: на Луганщині спростовують бздури російських ЗМІ

Медіашкола, яка зараз працює на волонтерських засадах, доводить абсурдність повідомлень про п'яних негрів, що нібито воюють за Україну, постійні "можливі наступи" українців та падіння морального духу українських бійців.

Щоправда, останнім часом творці фейків трохи вгамувалися. Про те, чи добре це, Донбас.Depo поговорив з засновником Медіашколи, сєвєродончанином Аріфом Багіровим

- Аріфе, всі ми знаємо про те, як Медіашкола розвінчує фейки. А як усе починалося?

- Робота стартувала приблизно 5,5 років тому. На той час було кілька місцевих  груп у "Вконтакті", у "Фейсбуці" були розрізнені люди. Коли я реєстрував робочий аккаунт "Тако Сєвєродонецький", там було десь 10-15 сєвєродончан. Це був 2011 рік. На момент початку Євромайдану профайл "Тако Сєвєродонецький" мав більше тисячі друзів і підписувачів. Коли почалася анексія Криму, всі сторінки сєвєродонецькі у "Вконтакті" стали антиукраїнськими, а у "Фейсбуці" переважна кількість людей була за Україну. Ця сторінка стала віддушиною для них. Через цю сторінку почали координуватися люди, проводитися флешмоби. Один з таких проукраїнських флешмобів, до речі, 6 квітня 2014 року розігнали тітушки.

Також місцеві кіберпартизани створили сайт zrada.in.ua, куди кидали дані про учасників сепаратистського руху. Сайт піддавався сильним атакам. У підсумку його все одно зламали через провайдера - сайт "поклали", інформацію знищили.

Вже тоді, відстежуючи групи у "Вконтакті", ми бачили, що вони пишуть відверту неправду. Ми ж її спростовували. І з цього, можна сказати, почалася Медіашкола.
Коли Сєвєродонецьк був окупований, теж через цю сторінку генерувалася інформація. Зараз продовжуємо її використовувати. Якось мене запросили на семінар для активістів Південного сходу до Чернігова, і там люди, дізнавшись про мою діяльність, запропонували провести проект для інших. Вони дали мікрогрант для його реалізації. У проект я вклав накопичені за ці роки знання і передав їх більшій аудиторії. Після закінчення гранту проект залишився: ми як допомагали спростовувати брехливу інформацію, так і продовжуємо. Зараз я консультую в приватному порядку, а також сприяю в проведенні подібних заходів. Ось 10-11 листопада як раз буде проходити в місті тренінг з медіаграмотності.

- Скільки людей охопив проект і скільки працює над його реалізацією?

- В цілому в рамках проекту було задіяно більше 100 осіб - стільки пройшли навчання. Сказати, скільки точно людей працює, складно, адже проект волонтерський. Для багатьох з нас це не основна діяльність.

- Нещодавно ви розвінчали черговий фейк, в якому дідівщину в російській армії показували як дідівщину в українській. Як вдалося знайти відео?

- Моніторив і  побачив відео. В описі написано, що дідівщиною займалася українська армія. А я бачу картинку, яку раніше помічав у статтях про російську армію.

- На що звертаєте увагу в першу чергу в подібних новинах?

- В процесі відстеження загальної інформації дивлюся на джерело, де і ким запощено. Деякі мають ознаки фейку. Заходимо - звіряємо, перевіряємо. Я спростовую новини, що стосуються нашого регіону. Але на сепаратистських ресурсах вони майже всі брехливі. Будь-яку новину можна брати, перевіряти і викривати.

- Є якісь яскраві фейки на пам'яті?

- На проросійських ресурсах була новина про те, що п'яні нацгвардійці в ніч на 24 серпня перекинули танк. Нібито їздили п'яні на танку, приставали до дівчат і в підсумку його перевернули. Ми цей скріншот зробили, виклали з коментарями, що танк перекинути ось так, в бічному ковзанні, практично нереально.

Їхні фейки рідко відрізняються яскравістю. Тому й спростовуються просто. Один із цікавих, крім згаданого перекинутого танка - те, що Сєвєродонецком переміщаються танки малими групами. "Малими групами тихо їздять танки". А тут місто невелике: машину чути добре - не те, що танк. Про те, що тут трупи знаходять регулярно - постійно перевіряємо таку інформацію. Як і про те, що тут згвалтовано близько тисячі осіб.

- А як простому користувачу вирізнити ознаки фейку?

- Цьому присвячена моя програма, вкладена в дві години. Розповісти в двох словах складно. Але елементарні правила є. Перше: звертайте увагу на джерело. Якщо ви вперше побачили сайт, не варто йому відразу вірити. Далі йде гучність заголовку - чим він "голосніший", тим менше до нього довіри. Також звертайте увагу на кількість реклами на сайті. Взагалі ж багато залежить від того, як людина емоційно налаштована. Приміром, популярна сьогодні тема зради. Якщо людина налаштована на це, то вона читає всі новини, які збігаються з її точкою зору. Вона постить, часто не перевіряючи, якісь дані. Тому що їй не хочеться розчаровуватися. Ті, хто вірить, приміром, в босих солдат - вони готові і фото 10-річної давнини солдатів в тапочках "ліпити" до новин.

Основна рекомендація для "чайників" - відібрати для себе п'ять, максимум десять сайтів, яким можна вірити. Сам я читаю приблизно 10 сайтів, які досить серйозно ставляться до повторної перевірки фактів.

- З цього боку за лінією розмежування цим фейкам на вірять. А чи так сильно  вірять на тому боці?

- Там живуть різні люди. І фейки розраховані не на тих, хто може перевірити. В тій же Росії багато топ-блогерів, які розуміють, що реально відбувається в їхній країні. Все залежить від споживача.

- Коли активізувалася робота з творення фейків?

- В грудні 2013 року відразу різко активізувалися ці боти. З'явилося багато росіян - у підписувачах місцевих груп, в обговореннях, в друзях. Пішла цілеспрямована робота. У групах сєвєрськодонецьких виявилося багато росіян, що не мають відношення до Сєверодонецька. Масово почали створюватися групи за типом "Антрацит. Російська весна", "Сєвєродонецьк. Російська весна" та інші. З однотипними назвами, покриваючи всі міста. Курирували групи теж часто росіяни. Там однозначно є російський слід.

Я дивлюся на цей масштаб і розумію, як фахівець, яка величезна група працювала. Мені б стільки людей - я придушив би будь-який опір. Взимку вони "набирали жирок", підписували туди українців. Спочатку була загальна інформація, потім була набрана агентура з городян. І з'явилася якась місцева інформація. До того ж, багато популярних на той момент груп почали постити антиукраїнську пропаганду. До весни все це вже отримало масовий характер. Змінювалася риторика. Спочатку – "ви будете чистити унітази в Європі", потім - "Ярош", "карателі" і таке інше.

- Не раз помічалося, що ті росіяни, які адміністрували такі групи, пізніше міняли рідне місто з Москви на Львів. Чому?

- Я думаю, що тепер вони продовжують інформаційно-шкідницьку діяльність, але вже під виглядом українців. Ворог стає внутрішнім. Тепер українцям потрібно подвійно-потрійно вмикати мізки. Якщо людина з синьо-жовтим або червоно-чорним аватаром, а місце народження  у неї Львів, це не означає, що це так насправді. Тепер, до речі, часто такі особистості просяться в друзі.

- Як можна боротися з таким засиллям брехливої ​​інформації?

- Я бачу ключ до цього у підвищенні медіаграмотності. Якщо люди навчаться розбиратися в цьому, то який би не був потік інформації звідти, він не досягне мети. З іншого боку, повинна підвищуватися довіра до ЗМІ. А для цього вони мають відповідально підходити до подачі інформації.

- А чи не варто почати свою пропаганду? Цією ж зброєю вдарити?

- З одного боку, цікаво бити ворога його ж зброєю, а з іншого - опускатися до його рівня не хотілося б. Якщо ми хочемо зберегти гідність, то потрібно себе поводити гідно. А наші ЗМІ скоро за кількістю фейків та їхньою  абсурдністю "зроблять" російських тролів. Чи то  по дурості, чи то диверсанти працюють і підривають довіру до українських медіа.

- Сьогодні знизилася фейкова активність. Чому?

- Який би не був їхній ресурс, він все одно обмежений. Це один з факторів. Інший фактор - стагнація ситуації. Коли нічого не відбувається, людям нецікаво. Ще один фактор - багато сил перекинуто на протистояння на сирійському інформаційному фронті і на погашення невдоволення всередині країни. Вже "що там у хохлів" не працює. Людей цікавить, що у них в холодильнику.

- Це добрий  знак для нас?

- Ми навчилися цьому протистояти, зріс рівень обізнаності наших користувачів, стали з'являтися інші думки. Чи це добрий  для нас знак - однозначно добрий. Інше питання - атаки ззовні припинилися, але вони могли трансформуватися. Багато ботів законсервовано і ще може з'явитися, або ж вони мімікрували під українських патріотів, які сіють певні настрої, зсередини розхитують систему. Знак, безумовно, добрий, але розслаблятися не варто.