ЧС 2018
Вибори-2019
Онлайн
Сектор
Спецпроекти
Країна Укропів

Округ №106: Як з Сіверськодонецька вичавили соратників Бойка, промінявши їх на "шахівців"

Чому новоявлений обласний центр Луганщини так швидко змінює свої політичні уподобання

Depo.Сіверськодонецьк
9 серпня 2018 17:00
ФОТО: depo.ua

Depo.ua розпочинає проект "Вибори-2019. Повне оголення". В рамках проекту ми створимо електоральну карту округів. Як змінювались межі округів, хто і коли перемагав на окрузі, а головне завдяки чому, які технології застосовувалися, які були успішними, а які – ні. Хто претендує на цей округ на майбутніх виборах та які у них позиції – про все це в повній версії електоральної карти округів з 1 вересня.

Округ №106.

Центр – місто Сіверськодонецьк

Опис меж: Сіверськодонецьк, частина міста Стаханова Луганської області

Орієнтовна кількість виборців – 152 282

Місцезнаходження ОВК – міська рада Сіверськодонецька

Сіверськодонецьк - промислове місто на Луганщині, яке вже п'ятий рік виконує роль обласного центру. У великій політиці тут окопалася людина керівника фракції "Опоблок", екс-регіонала Юрія Бойка - його наближена особа Юлій Йоффе.

Після того, як бізнесмен Дмитро Фірташ придбав хімзавод "Азот", нардепом від Сіверськодонецька став керівник цього підприємства Олексій Кунченко. Проте повністю взяти місто під своє крило Фірташу не вдалося. Почалися його кримінальні переслідування, і тут знову ситуацію взяв в руки Бойко, відправивши у Раду екс-керівника "Нафтогазу" Євгена Бакуліна, який невдовзі втік з країни.

Зараз у Сіверськодонецьку сформувалася нова сфера впливу - Сергій Шахов та партія "Наш край", яка потіснила Бойка і повністю контролює міськраду.

Довідка: Згідно з даними ЦВК під час парламентської кампанії 2014 року в межі цього округу входили місто Сіверськодонецьк та частина міста Кадіївка (Стаханов). Проте, у виборах президента 2014 року Сіверськодонецьк участі не брав, бо ще був окупований, а частина Кадіївки не брала участі ані у президентських, ані у парламентських виборах 2014 року, бо й досі окупована "ЛНР".

Що ж стосується парламентських перегонів попередніх років, то ця територія у 1998 році була округом №111, у 2002 році - №112, у 2006-2007 роках - №109, а вже з 2012 і в 2014 - це був округ №106.

Що стосується президентських виборів минулих років, то цей округ у 1999 році був під номером 111, у 2004-2010 - №113.

Парламентські вибори (межі округу №106)

1998 рік Юлій Йоффе (самовисування) - 32,95% Григорій Динейкін (самовисування) - 23,43%
2002 рік Юлій Йоффе (самовисування) - 30,19% Ігор Гекко (самовисування) - 20,8%
2006 рік Партія регіонів - 73.07% Блок Наталії Вітренко "Народна опозиція" - 4.97%
2007 рік Партія регіонів - 74.70% КПУ - 7.12%
2012 рік Олексій Кунченко (Партія регіонів) - 41,41% Юрій Фурман (самовисування) - 17,32%
2014 рік Євген Бакулін (Опоблок) - 43,01% Михайло Івонін (самовисування) - 13,49%

У 1998 році на сіверськодонецькому окрузі нардепом знову став Юлій Йоффе, який виграв перегони у свого колеги по парламенту Григорія Динейкіна. Йоффе на той час вже двічі встиг побувати нардепом, балотуючить в Луганській області від Брянки та Рубіжного. А також попрацювати в уряді віце-прем'єр-міністром з питань паливно-енергетичного комплексу.

Ще до обрання нардепом Іоффе обіймав керівну посаду на "Стахановвугіллі" у місті Кадіївка (Стаханов). Саме тоді, коли він був членом комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, транспорту і зв'язку з 1994-1998 рік, а також позаштатним радником президента Леоніда Кучми з питань паливно-енергетичного комплексу з 1994 по 2000 рік, у Стаханові - місті шахтарської слави - закрилися абсолютно усі шахти. "Стахановвугілля" перестав існувати.

З того часу Йоффе "прикипів" до палива, а особливо до нафти та вугілля. А ще до вихідця з Луганщини Юрія Бойка - відомого нині регіонала чи то опоблоківця, і також любителя нафти. Всім відомий їхній спільний бізнес - ТОВ "ДВ "Нафтогазовидобувна компанія", яка згодом перейшов до російського олігарха Павла Фукса. Також Йоффе був членом наглядової ради НАК "Нафтогаз України".

На Луганщині у сферу впливу Йоффе входило місто Рубіжне, саме там він обирався в наступні скликання Ради, але й Сіверськодонецьком не гребував. Лавірував між цими двома містами в залежності від нарізки округів, тим більше, що у деякі роки міста були об'єднані в один округ. Йоффе мав вплив і на місцеві вибори, і на призначення чиновників, і на бізнес. На час виборів 1998 року Йоффе - керівник торговельно-економічної місії в складі посольства України в США. І безпартійний.

На виборах у 2002 році Йоффе знову перемагає від сіверськодонецького округу, але вже у якості голови партії "Трудова Україна". Він пройшов у Раду за підтримки провладного блоку "За ЄдУ!", який в області асоціювався з тодішнім губернатором Олександром Єфремовим - у майбутньому впливовим "регіоналом".

Йоффе програв віце-президент компанії "Finitex" Ігор Гекко - бізнесмен з сумнівною біографією та діяльністю, якій згодом змінив призвище на Беркут. Він ще спливе на парламентських виборах у цьому окрузі, та й в цілому на політичній мапі Луганщини. Згодом з'ясується, що Гекко має тісні зв'язки з Давидом Жванією, і взагалі він ніякий не Гекко, а Гонцул, що має він громадянство Казахтану, де досить успішно вів банківський бізнес. На питання, як громадянин іншої країни потрапив в кандидати у парламент України досі залишається без відповіді.

У 2005 році Іоффе увійшов в Республіканську партію, яку очолив Бойко. Але трохи прогадав: блок "Не так!", в який увійшли "республіканці" на виборах 2006 року, у парламент не пройшов. Але вже у серпні 2006-го став в.о. заступника міністра палива та енергетики, де просидів до грудня 2007 року. Потім про Йоффе кілька років не було чути: він займався "ДВ Нафтогазовидобувна компанія", яке неодноразово вигравало тендери в сферах енергетики та вуглевидобутку.

Парламентські вибори у багатомандатному виборчому окрузі (межі округу №106)

1998 рік

КПУ – 34.66% (35,9 тисяч голосів)

Блок "Трудова Україна" – 8.33% (8,6 тисяч голосів)

ПСПУ – 6.50% (6,7 тисяч голосів)

2002 рік

КПУ – 33.17% (33,5 тисяч голосів)

Блок Наталії Вітренко – 12.52% (12,6 тисячі голосів)

СДПУ (о) – 11,01% (11,1 тисяча голосів)

2006 рік

Партія регіонів – 73.07% (142 тисячі голосів)

Блок Наталії Вітренко "Народна опозиція" – 4.97% (9,6 тисяч голосів)

БЮТ – 4.45% (8,6 тисяч голосів)

2007 рік

Партія регіонів – 74.70% (136 тисяч голосів)

КПУ – 7.12% (12,9 тисяч голосів)

БЮТ – 5,37% (9,7 тисяч голосів)

2012 рік

Партія регіонів – 57.54% (47,3 тисяч голосів)

КПУ – 23.49% (19,3 тисячі голосів)

ВО "Батьківщина" – 6.13% (5 тисяч голосів)

2014 рік

Опозиційний блок – 45.64% (12,5 тисяч голосів)

БПП – 17.32% (4,7 тисяч голосів)

КПУ – 7.39% (2 тисячі голосів)

Нагадав про себе Йоффе напередодні виборів у 2012 році, створивши у Рубіжному благодійний фонд "Кришталеве джерело", який узявся роздавати подарунки нужденним. Все це рясно висвітлювали місцеві ЗМІ, називаючи можливе повернення Йоффе у Раду мало не благодаттю. Доречі тоді, коли округи ще офіційно не були порізані, Йоффе розгортав діяльність з благодійністю та бомбив ЗМІ і в Сіверськодонецьку також. Але згодом стало відомо, що вперше місто Рубіжне, як кажуть не без сприяння провладної верхівки, ЦВК винесла в окремий округ - №112. А Сіверськодонецьк став округом №106. Отже Йоффе сконцентрувався на Рубіжному. А на 106 окрузі окопався і виграв регіонал Олексій Кунченко - людина бізнесмена Дмитра Фірташа, екс-гендиректор місцевого хімпідприємства "Азот".

Кунченко вже встиг побувати нардепом у двох попередніх скликаннях, мігрувати з Соцпартії у Партію регіонів. Під час передвиборчої кампанії запам'ятався тим, що безкоштовно роздавав у Сіверськодонецьку окуляри виборцям, а для отримання "подарунка" необхідно було заповнити анкету зі своїми персональними даними. За часи сидіння у Раді Кунченка пам'ятають не як заступника голови фракції Партії регіонів, а як "котика". Під час історичного обговорення і голосування за новий Кримінально-процесуальний кодекс у 2012 році 60-річний одружений Кунченко писав СМСки на невідомий номер.

"Что делает котенок ;) ? Выспалась с Лизкой? :) Я на занятиях. Нудное и скучное это…" - жалівся Кунченко.

"Привет, мой хороший! Выспалась с кошкой, но соскучилась за котиком:)) – ужас!! Сегодня тоже до упора планируете???" – стурбовано й з ніжністю цікавилась невідома.

"Да я смоюсь ;) До вечера. Цем", – обіцяв депутат.

З того часу у ЗМІ Кунченка не інакше, як "котик" не звали. Після цього інциденту Кунченко навіть заявив про бажання заборонити прямі трансляції із залу засідань парламенту. А також пропонував дозволити нардепам голосувати з будь-якого місця, навіть з бані. Зараз Кунченка з великої політики викинули, як і позбавили звання почесного громадянина Сіверськодонецька. Проте у місті й досі працює його благодійний фонд "Заради Майбутнього".

На позачергових парламентських виборах у 2014 році Кунченко не балотувався, натомість на окрузі переміг представник "Опозиційного блоку" , колишній голова "Нафтогазу" Євген Бакулін - ще одна людина Бойченка та Йоффе. Почивав у Раді він не довго - з Бакуліна було знято недоторканість і оголошено у розшук. Зауважимо, що напередодні обрання у Раду його вже брали під арешт, але відпустили під смішну суму застави у 10 млн грн

Бакуліна підозрюють у привласненні та відмиванні коштів в особливо великих розмірах, а також в участі в оборудці з так званими "вишками Бойка". Так у ЗМІ назвали корупційну аферу "Нафтогазу" з закупівлею через офшорні фірми-прокладки двох бурових нафтових платформ. Саме тоді "Нафтогаз" очолював Бакулін, а Бойко був міністером енергетики та вугільної промисловості. Бурові купила державна компанія "Чорноморнафтогаз", заплативши приблизно по 400 млн доларів за кожну. Ініціатором оборутки у ЗМІ називали саме Бойка, мовляв він поставив підпис під угодою, а зараз у ГПУ цього підпису не бачать.

Що до Бакуліна, то він втік з Україні, проте продовжує отримувати усі виплати - з листопада 2014 року аппарат Ради нарахував йому понад 874 тис. грн.

З переслідуванням Бакуліна, втратою впливу Фірташа, Сіверськодонецьк отримав нового покровителя - нардепа від "Нашого краю" Сергія Шахова. Він хоч і пройшов у Раду через інший округ на Луганщині, але свою сферу впливу будує саме в обласному центрі. "Наш край" у міськраді потіснив "Опоблок", який тепер залишився на задворках. Сіверськодонецьком керує наближений до Шахова мер, а також його перший заступник та секретар міськради. У виконкомі більшість знову ж таки за людьми Шахова.

Президентські вибори (межі округу №106)

1999 рік. 2 тур

Леонід Кучма - 51 394

Петро Симоненко - 50 087

2004 рік. 3 тур

Віктор Янукович – 88.60%

Віктор Ющенко -8.73%

2010 рік. 2 тур

Віктор Янукович – 88.97%

Юлія Тимошенко – 7.78%

2014 рік

вибори не проводилися

вибори не проводилися

Більше про життя Донбасу читайте на Depo.Донбас

Приєднуйтеся до нашої групи на Facebook