До Великодня в "ЛНР": Скільки храмів в Луганську знищив "червоний терор" Леніна і Сталіна

На жаль, на Луганщині "православний комунізм" – явище не нове, воно виникло десь у пізні радянські часи з відлигою "перебудови", а після проголошення незалежності України тривало, адже влада одразу не провела декомунізацію. Тому і раніше, і тепер мешканці Луганська не усвідомлюючи, скільки соборів в Луганську знищив "червоний терор" більшовиків, скільки населення замордував, ходять і в церкву на Великдень, вважаючи себе віруючими, і на комуністичні першотравневі паради (за часів України в Луганську їх проводила місцева КПУ і люди йшли на парад добровільно, – ред.)

У ці великодні дні нагадуємо, якої непоправної шкоди наніс вигляду Луганська режим Леніна і Сталіна, зокрема, які історичні собори зруйнував. Більшовики руйнували не лише православні споруди. Згідно з переписом 1897 року, населення Луганська становило 34 тисячі людей. З них 70% були православними, 20% – іудеями, 4% – католиками, 4% – лютеранами, а 2% – вірмено-григоріанами.

У Луганську до революції 1917 року було сім православних церков, а також три синагоги, римсько-католицький костел і лютеранська кірха. Шість з семи православних церков більшовики вщент стерли з лиця землі, в одному храмі – Петро-Павлівському – зробили кінотеатр з назвою "Безбожнік" (єдина церква з тих часів, що збереглася до наших днів), синагоги, костел і кірха були знищені.

Римсько-католицький костел в Луганську

Кам'яний костел Різдва Пресвятої Богородиці Діви Марії був побудований в елітній частині Луганська у провулку Натальївському. Тут були розташовані розкішні маєтки заможних мешканців міста – дворян, тут жив тодішній мер міста Володимир Вербовський. Начебто саме на честь його дружини Наталії, яку він дуже любив, і був названий провулок. Саме тому у цьому провулку в 1904 році звели костел, католицьку школу і будинок в якому жив ксьонз – це єдина споруда, яка хоч і в зміненому стані, але вціліла до наших днів. У костелі був орган, сюди їздили католики не тільки з Луганська – тоді їх у місті було лише трохи більше ніж 60, але і з Попасної, Алмазної, а також з Маріупольського повіту. Серед парафіян, крім поляків, були австрійці, бельгійці, німці, французи та вірмено-католики.

Костел більшовики закрили в 1929 році. Його приміщення планувалося використовувати під клуб, але згодом він був зруйнований. Будинок ксьонза перебудували, до наших часів дожили тільки частина першого поверху і фрагмент ліпнини на стелі.

Фото: Qypchak 

Миколаєвський собор в Луганську

Цей кам'яний великий храм в Луганську відкрився у 1841 році. Він стояв на пагорбі і виглядав дуже велично. Храм став центром освіти для дітей, причому не тільки церковної. Тут було шість шкіл: церковно-парафіяльна, міщанська, приватна, Пушкінська і дві сільські, окремо для хлопчиків і дівчаток, за тодішніми правилами. Храм незабаром став головним у місті. Площа, що утворилася навколо храму, за традицією стала називатися Соборною. Під цією назвою вона проіснувала понад півстоліття. Поруч було кладовище, тут ховали служителів, а також найбільш почесних громадян Луганська.

У 1919 році площа була перейменована у "Красную площадь", вона так називається і досі. 9 грудня 1929 року президія коммуністичної міськради закрила храм і постановила пристосувати споруду під Будинок червоноармійців і партизанів. До 1935 року у храмі проводили випробування авіаційних двигунів, а потім підірвали і розібрали дощенту. Разом з храмом знищили і могили почесних громадян Луганська. Під час окупації Луганська в Другій світовій німці дозволили відновити парафію, але повернулися комуністи і знову розігнали вірян.

З 1954 року на колишній площі Соборній замість храму стоїть будівля, яка спочатку уназивалася Будинок техніки, а потім у цих приміщеннях був Інститут культури і мистецтв Луганського національного університету.

Успенський собор в Луганську

Ця церква була найстарішою в Луганську, побудована в першій половині XIX століття. Спочатку це була невелика дерев'яна молельня, але після пожежі на її місці у 1854 році побудували кам'яний храм. Площа на розі вул. Поштової і 10-ї лінії, де стояла церква, стала називатися не Старобазарною, а Успенською. У 1910 році розпочалося перебудування храму, яке так і не завершилося. Комуністи його заборонили, будівлю знищили, а в сквері встановили пам'ятник Леніну. Він і досі там стоїть, поруч – будівля Луганської філармонії.

Казанський собор в Луганську

Його побудували у 1864 році коштом луганських купців, у 1910 році добудували велику триярусну дзвіницю, кошти на неї пожертвував почесний громадянин міста Іван Пивоваров. При церкві працювала церковна бібліотека, яка налічувала 240 томів, діяла церковна школа, в якій навчалися близько 130 дітей.  А 6 листопада 1935 року з куполів Казанської церкви були зняті хрести і встановлено червоні прапори. Церковну будівлю комуністи хотіли передати Дому оборони, проте в подальші роки собор був зруйнований. 

Преображенська церква в Луганську

Цей кам'яний храм був побудований в 1897 році коштом парафіян.  9 грудня 1929 року комуністична президія міськради ухвалила рішення закрити церкву і обладнати її під кінотеатр. Проте будівлю підірвали в 1933 році. А через місце, на якому стояла церква, у 1934 році пролягла перша в місті трамвайна лінія.

Єпископ Ворошиловградський і Донецький Нікон, який служив у цьому храмі, так згадував свій арешт в 1932 році: "Коли я був в одній із тюрем, умови в ній були страхітними. У невеликій палаті була велика кількість людей – і політичні, і кримінальні. Було душно і сморідно, і повітря було наповнено базарною лайкою. Наступала Великодня ніч для цього пекла. Я сидів біля віконця з тихим сусідом. Ми почули неголосні жіночі співи. Співали заарештовані монахині. Я почав вимовляти слова молитви, а камера теж стала співати "Христос воскрес із мертвих". Ця ніч залишила у мене, та й у багатьох, глибоке враження".

Ліворуч на фото видно частину Будинку культури ім. Леніна в Луганську, який побудували у 1929 році, він стоїть і досі.

Троїцька церква в Луганську

Храм побудовано у 1918 році, напочатку "червоного терору". Він розташовувався на Троїцькій площі – зараз площа Леніна, і проіснував зовсім недовго. У 1934 році на підставі постанови президії міськради її передано 16-й школі.
До офіційної передачі будівля Троїцької церкви використовувалися як складське приміщення контори "Заготзерно", яка завантажила туди 30 вагонів борошна. Для шкільної майстерні ця будівля не дуже підійшла. У 1935 році Троїцьку церкву було підірвано.

Також в Луганську у 1912 році відкрився Троїцький чоловічій монастир, на його території були розташовані келії, кузня, столярка, шевська, кравецька і свічкова майстерня. У монастирі ще тривали будівельні роботи, але їх перервала Перша світова війна. Ченці пішли на фронт братами милосердя. 5 червня 1923 року комуністична влада монастир закрила. Монастирську церкву передбачалося пристосувати під клуб міліції, але у підсумку усі споруди були знищені.

Воскресенський собор в Луганську

Кам'яна церква була побудована в 1905 році на міському кладовищі на кошти місцевого купця Федора Подкопаєва.  4 жовтня 1935 року президія Всеукраїнського центрального виконавчого комітету ухвалила рішення про закриття Воскресенської церкви. Спочатку будівлю храму хотіли використовувати як клуб заводу ім. Артема, але згодом церква була зруйнована, кладовище теж. Тепер на цьому місці розміщена будівля Луганської обласної телерадіокомпанії, яку привласнили окупанти з "ЛНР" і зробили з неї пропагандистський телеканал.