Російська агресія в Азовському морі: Як виживають порти Маріуполя і Бердянська

І без того непроста з початку бойових дій економічна ситуація портів в Азовському морі погіршилася після 25 листопада, коли стався напад ВМС Росії на українські військові судна в Керченській протоці.

Ще з квітня російські прикордонники зупиняють усі кораблі, що йдуть до Маріупольського та Бердянського портів. Через це порти зазнають збитків: судна по 15 діб змушені стояти в морі, що коштує близько 15 тис. доларів на добу. Тож власники шукають дешевші варіанти перевезення, а порти, тим часом, скорочуюють вантажообіг, переходять на чотириденний робочий тиждень і не можуть отримати великі контракти.

Маріупольський та Бердянський порти, що розтягнулися на 5,5 км уздовж берега Азовського моря, - це 10% потужностей (22,5 млн тон вантажу) від всіх морських портів України.

Маріупольський порт

У Маріупольському порті є 22 причали. Поряд з чайками і кранами лежать металеві пласти, які чекають на завантаження.

Цей порт більший за Бердянський, тут працює 5 тис. місцевих жителів. Але робочий тиждень зараз лише чотири дні. За словами мера Вадима Бойченка, через такий графік заробітна плата персоналу зменшилася. "Люди могли б отримувати 15 тисяч гривень, натомість отримували 12-13 тисяч на місяць", - казав Бойченко в інтерв'ю Главком.

За його словами, так звані "огляди" Росією торговельних кораблів, що працюють з Україною, серйозно позначилися на роботі порту. "За рік максимально ми можемо завантажити (перевалювати) 17 мільйонів тонн сталі. До війни здебільшого перевалювали 13 мільйонів тонн на рік. А, наприклад, минулого року планові показники роботи порту складали 6 мільйонів тонн", - розповів мер міста. За його підрахунками, цього року в ліпшому випадку порт вийде на 4 мільйони. Це вп'ятеро менше, ніж пропускна здатність підприємства.

За словами директора маріупольського порту Олександра Олійника, з 2014 року порт недоотримав 6 млрд грн. "Коли внаслідок бойових дій зруйнували залізничні колії, ми змушені були коригувати свою роботу", - каже Олійник.

Будівництво Керченського мосту ситуацію ще більше погіршило. Причина - висота витвору російської інженерної думки: від води до арки - лише 35 метрів. А до Маріуполя приходять судна з більшою висотою і вантажаться до 300 тисяч тон на борт. "Тепер судна вищі за 33 метри не можуть йти впритул до мосту і не можуть пройти під ним. Ми були змушені вантажити судна не більше 20 тисяч тон", - розповідає Олійник.

Через це компанії розірвали контракти з Маріупольським портом."Ми втратили великий контракт на США. "Метінвест" мав перевезти понад 1 млн тон чавуну до Штатів. Ще втратили контракти з країнами південно-східної Азії. Ми мали великі контракти з Філіппінами, Китаєм, В'єтнамом, туди вантажили близько 300-500 тисяч тон металу. Втрата цих контрактів обійшлась нам у 300 млн гривень збитків", - каже Олійник.

Бердянський порт

Перше судно після тижневої перерви прийшло до Бердянського порту 3 грудня. Стоїть біля одного з двох працюючих причалів - загалом їх в порту 9.

Співробітників тут близько 2 тисяч. Третину з них доведеться звільнити. "Через нестачу коштів ми з грудня, як і Маріупольський порт, перейшли на чотириденний робочий тиждень. Але, на відміну від Маріуполя, не маємо можливості сплачувати співробітникам премії. 50 тис. тон металу на місяць в жовтні, листопаді і грудні ми втратили. Якщо до кінця року ситуація не покращиться, то доведеться робити скорочення персоналу", - розповів в.о. директора Бердянського морського торговельного порту Олександр Трощенков.

Бердянськ - невеличке місто. Тому звільнення, якщо врахувати сім'ї працівників, торкнуться багатьох мешканців. Вантажообіг на підприємстві сильно скоротився: в Бердянську пропускна спроможність порту становить 3,7 млн тон на рік, позаяк минулого року вантажообіг склав 2,4 млн тон.

З 2014 року Бердянський порт недоотримав - 350 млн гривень, цього року - вже 4,62 млн доларів.

У Міністерстві інфраструктури повідомили, що економічні наслідки блокування та затримок кораблів в Азовському морі, з 2014 року сягнули 6 мільярдів гривень. Проте українська влада та армія самотужки подолати екоромічну блокаду в Азовському морі не може, тому звертається до своїх міжнародних партнерів аби посилити санкції проти Росії. А що і коли вони зможуть - то вже зовсім інше питання. Поки що Росія почувається в Азовському морі, мов у себе вдома. І добровільно прощатися з такою "вольницею" наврядчи погодиться.