Закон про освіту: Чому школи Маріуполя не звітують про батьківські і спонсорські кошти

Покарання за невиконання закону немає, тож і звітів теж

Depo.Маріуполь
7 грудня 2017 15:16
ФОТО: depo.ua

Шкільна освіта дітей навіть у державних закладах українським батькам часто "влітає в копійку". Гроші з батьківських гаманців йдуть не лише на канцтовари та формений одяг, а й на вікна, клумби, меблі, шпалери, обладнання та інше. Батьки обурюються, директори шкіл, у свою чергу, необхідність так званих "благодійних внесків" пояснюють бюджетним недофінансуванням.

Окрім самої необхідності здавати гроші "у фонд класу чи школи" батьки висловлюють і невдоволення тим, що вони не завжди знають, як були витрачені їхні кошти. "У мене донька-школярка. І коли класний керівник каже, що треба здати гроші на покупку парт, я не знаю, чи виділялись гроші на ці парти з бюджету. Не те, що я підозрюю керівництво школи у привласнені грошей, але перевірити їхні слова жодним чином не можу", - говорить мешканка Маріуполя Марія.

Вирішення цієї ситуації прописали у новому законі "Про освіту", який набрав чинності 28 вересня. Закон вимагає від навчальних закладів прозорості діяльності. Звітувати про доходи та витрати керівництво шкіл має на сайтах закладів. "Заклади освіти, що отримують публічні кошти, та їхні засновники зобов'язані оприлюднювати на своїх веб-сайтах кошторис і фінансовий звіт про надходження і використання всіх отриманих коштів, інформацію про перелік товарів, робіт і послуг, отриманих як благодійна допомога, із зазначенням їхньої вартості, а також про кошти, отримані з інших джерел, не заборонених законодавством", - йдеться в законі.

Коментуючи новий закон, міністр освіти Лілія Гриневич зазначала, що, оприлюднюючи свої фінансові операції, навчальні заклади спростують міф про те, що батьки повністю фінансують школи.

З'явитись на сайтах шкіл фінансові звіти мали до 1 грудня. Втім, як виявилося, вимоги закону здебільшого так і залишились на папері. Так, знайти в мережі сайти деяких шкіл Маріуполя в принципі не так вже і просто. У випадку, якщо школа не має власного сайту, згідно закону, фінансова звітність має бути оприлюднена на сайті засновника навчального закладу. Але ані на сайті місцевого департаменту освіти, ані на сайті міськради такої інформації немає.

Ось сайт школи № 46, де завучем працює депутат міськради Віра Нікішова, Ніякого натяку на оприлюднення звіту.

Сайт школи №47, де директором є депутат міськради Ніна Воробей опублікував тільки помісячний розподіл кошторису, не показавши, як витрачаються кошти батьківського комітету, а також спонсорські кошти.

Школа № 40, директор якої - депутат Богдан Дужик, на своєму сайті звіти опублікувала, але вони геть нечитабельні. Скан-копія такої якості, що прочитати ані слова, ані цифри неможливо.

Школа № 47, де директором є депутат Ліля Борисенко, опублікувала звіт використання батьківських спонсорських коштів з залишком станом на лютий 2017 року. А зараз, взагалі-то, вже грудень.

А от школа №5 із завданням впоралася і опублікувала докладний звіт щодо усіх коштів. Але у мережі можна знайти аж три сайти цієї школи, що може заплутати пересічних маріупольців та батьків учнів.

Не рідкість і такі сайти шкіл, де фінансова звітність є, але прочитати її вкрай важко. Аби щось розгледіти, треба завантажувати файли, і потім їх збільшувати. Наприклад, так документи представлені на сайтах школи №18 така ж ситуація і на сайті опорної школи Маріуполя - № 66.

Є й такі сайти шкіл, де все чудово видно, але датуються звіти про витрати минулими роками. Наприклад, на сайті школи №21 можна дізнатись лише куди витрачалися кошти у 2015 році, а керівництво школи №65 звітує за 2016 рік.

О ось на сайті школи №63 все зрозуміло і легко читається, інформація про витрати актуальна.

Загалом у Маріуполі 70 шкіл і перевіряти, чи оприлюднили вони фінансові звіти, має міський департамент освіти. Але санкції за невиконання вимоги незрозумілі. Коментуючи новий закон, Гриневич зазначала: "На жаль, у нас часто буває так, що якщо вимога закону не підкріплена певною відповідальністю, вона просто не виконується. Тому було б правильно, якби ті заклади, які не виконають вимогу, були відповідальними - наприклад, керівники отримали догану".

Серед тих, хто може претендувати на догану, - директори маріупольських шкіл, які є депутатами міськради. Наприклад, сайт школи №51, де директорка - Ірина Фомичова, взагалі не наповнений інформацією, але має посилання на старий сайт міськради. Що ж можна говорити про наявність там фінансових звітів.

Питання щодо наповнення сайтів маріупольські педагоги гаряче обговорювали кілька місяців тому під час презентації програми "Е-школа". Тоді необхідність викладати в інтернет великі обсяги інформації викликала у директорок-депутаток Борисенко (школа №48) та Воробей (школа №47) багато питань. "Надавати батькам, учням і всім бажаючим різносторонню інформацію про навчальний заклад - це прекрасно. Аби діти знали і про гуртки, і розклад, і звітні документи для батьків та відповідних органів. Але при такому масиві роботи школам необхідний окремий працівник, який наповнятиме сайт. Бо сьогодні цим поза своєю основною роботою безкоштовно займаються вчителі", - зазначила тоді Воробей.

Слід зазначити, що ці директори, вочевидь, знали, про що говорили: на сайтах їхніх шкіл інформація щодо витрат коштів присутня, хоч і не в повному обсязі.

Член правління НГО "Ініціативна група "Разом!" Петро Андрющенко, який презентував програму і наголошував на необхідності прозорості і доступі до інформації, вважає, що зараз керівники деяких шкіл навмисне проігнорували вимогу закону. "По-перше, більшість просто вирішило проігнорувати. Бо сподіваються, що реформа не відбудеться (фактично саботаж). Там, де відповідальні директори та кому нема чого ховати - оприлюднюють, де тільки балачки та відсутній контроль за батьківськими коштами - не оприлюднюють. Та ще більшість [так робить] тому, що досі живе минулим. Та не хоче змін", - вважає Андрющенко.

Департамент освіти маріупольської міськради має перевірити сайти навчальних закладів протягом грудня. Згідно закону, оприлюднити ці дані школи мали б не пізніше, ніж за десять робочих днів з дня їх затвердження чи внесення змін до них. Але поки покарання ніякого немає, керівництво шкіл виконувати закон і не поспішає.

Більше про життя Донбасу читайте на Depo.Донбас