Чотири вражаючі пам'ятки на межі руйнування: Які історичні будівлі рятують у Маріуполі

Міська влада розраховує на державну програму з реставрацій, яка ще не запущена в дію, зокрема 40 обраних об'єктів хоче привести до ладу саме за її допомогою. Також у Маріуполі сподіваються і на свої сили.

У місті навіть створена Рада з історико-культурної спадщини.

Але для того, щоби усе вийшло, потрібно розібратися з правовим статусом історичних будівель, що вже руйнуються, –внести їх у Держреєстр об'єктів культурної спадщини, надати статус пам'ятника архітектури, забрати їх у власність громади, або змусити приватних власників зайнятися реставрацією. 

Depo.Донбас розповідає про чотири пам'ятки архітектури, які є характером і обличчям Маріуполя. Деякі з них, на жаль напівзруйновані.

Маріїнська жіноча гімназія у Маріуполі

Приватну жіночу гімназію у приморському місті заснував Феоктист Аврамович Хартахай – педагог, історик, етнограф, перший дослідник історії греків Приазов'я. Утримувати її Хартахай зобов'язувався власним коштом "з допомогою міського товариства".  Гімназія з семи класів була заснована в Маріуполі в 1876 році, у восьмому класі готували майбутніх педагогів: домашніх вчительок і виховательок, вчителів міських і сільських початкових училищ.

У радянські часи з 1926 року тут була Єдина трудова політехнічна школа, у часи Другої світової – евакуаційний шпиталь №1051.

Так гімназія виглядає зараз, тепер вона зветься школа №1. Тут у 1977 році створений музей про історію гімназії і тих, хто в ній навчався.

Незважаючи на незаперечну цінність будівлі гімназії для збереження історії міста, вона і досі не є пам'ятником архітектури.Такий статус дозволить зберегти історичну будівлю від руйнувань і змін без узгодження з міською владою, а також зробити його значущим об'єктом для жителів і туристів.

Маріупольці вирішили це виправити і ініціювали збір коштів на розробку необхідної документації, повідомляє "Маріупольське телебачення". Ініціатива виникла через те, що київські розробники історико-архітектурного опорного плану Маріуполя не включили колишню Маріїнську жіночу гімназію в список потенційних пам'яток архітектури.

Немов палац: Будівля колишнього лікеро-горілчаного заводу у Маріуполі

Будівля зведена в кінці XIX століття, а в в 1902 році, за згодою керуючого акцизними зборами з катеринославським губернатором, тут відкрили казенний винний склад № 7, де розфасовували і продавали спиртні напої, пише mrpl.city.

Про про ліквідацію "Маріупольського лікеро-горілчаного заводу" стало відомо в 2002 році. Повідомлялося, що причиною банкрутства успішного підприємства стали борги по акцизу і податку на додану вартість. Напередодні них завод з необачності відпустив покупцям свою продукцію на 8 млн грн без предоплати, а натомість нічого взагалі не отримав.

Після цього будівлю облюбували торгові центри і супермаркети, наробили навколо прибудови, які тільки псують зовнішній вигляд. Колишній завод перебуває в державній власності і потребує реставрації. Він включений до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення і готується до включення до Державного реєстру об'єктів культурної спадщини -  обласна влада вже подала документи у Міністерство культури.

Фото: 0629

У міської влади Маріуполя є кілька варіантів:

• після того, як будівлю внесуть до Державного реєстру, звернутися до центральної влади для виключення його з переліку об'єктів на приватизацію з подальшою безоплатною передачею маріупольській громаді;
• або, якщо таки буде аукціон  - викупити будівлю;
• або, якщо отримати екс-завод у власність громади не вийде, вимагати від власника утримувати його в належному стані.

Хоральна синагога у Маріуполі

У 1864 році в Маріуполі побудували синагогу з ініціативи ремісника Абрама Фреймана. Будівля виглядала велично –стиль неокласика дуже пасував приморському місту. В кінці 1880 років на синагозі звели купол.

За часів червоної радянської влади у будівлі синагоги була гімназія, яка існувала до початку Другої світової війни. Під час окупації Маріуполя, німці зробили у синагозі шпиталь. 

Після війни у цій будівлі розміщувалася філія Гипромеза, один з корпусів медучилища, вечірня школа, школа моряків.  Вже до 1990-х років синагога була в дуже поганому стані, а коли в будівлі взимку завалився дах від снігу, вона стала руйнуватися ще швидше.

Зараз від синагоги зберіглися тільки стіни.

Фото: Depo.Донбас

Синагогу теж обласна влада подала на включення до Державного реєстру об'єктів культурної спадщини.  До 1995 року будівля вважалася комунальною власністю. З 2016 року земля належить єврейській громаді Маріуполя, але самим будинком продовжує володіти приватна особа, з якою міська влада веде переговори, пише сайт Mariupol-future.

Будинок архітектора Нільсена у Маріуполі

Архітектор Віктор Нільсен – знакова історична фігура для Маріуполя. Нільсен побудував у Маріуполі кілька будівель, загальновідома водонапірна вежа – одна з них. В історичній частині міста встановили багато скульптур Нільсена заввишки 30 см, є навіть екскурсія по тим скульптурам, туристам пропонують їх відшукати. 

Одна з маленьких скульптур знаходиться біля входу у Міський сад. Навпроти знаходиться будинок, де Нільсен жив. Скульптуру Нільсена з ранковою кавою встановили так, що він ніби дивиться на свій занедбаний будинок.

Фото: Depo.Донбас

Нільсен побудував цей будинок, коли приїхав з Санкт-Петербурга у Маріуполь на запрошення маріупольської управи на посаду міського архітектора. Тут він вдруге одружився з сестрою місцевого домовласника Єлизаветою Коваленко. Прожило подружжя в своєму маєтку недовго – до 1917 року. Більшовики привласнили будинок, а Нільсену з дружиною довелося переїхати. 

Будинок вцілів під час Другої світової, після в ньому розміщувався дитячий садочок "Казка". У 1990-ті дитсадок закрився, будинок Нільсена тоді не отримав статус пам'ятника архітектури і був проданий приватному власнику, який хотів зробити тут готель, але так досі будівля стоїть покинутою і руйнується. Зараз відомо, що маєтком Нільсена володіє ТОВ "А.Н.В."

Міська влада каже, що робить все, аби внести будівлю до Державного реєстру об'єктів культурної спадщини. Після цього, можна вимагати від власника провести реконструкцію.

До тогож, якщо власник не піде на конструктивне співробітництво, міська влада готова відсудити будинок.

Фото: Depo.Донбас