Як в Україну переїжджають білоруські ITшники

Про це йдеться у статті "ДС" "Боротьба за білоруських айтішників програна. Чому Латвія виявилася розумнішою за Україну", передає Depo.ua.

"В української влади права рука не знає, що робить ліва. Спершу віцепрем'єр-міністр — міністр цифрової трансформації Михайло Федоров написав на своїй сторінці в Facebook, що Кабінет міністрів України забезпечив можливість імміграції в нашу країну п'ятьом тисячам білоруських ІТ-фахівців. Скориставшись цим, українські IT-компанії і профільні асоціації (наприклад, Львівський IT-кластер) почали запрошувати білорусів, обіцяти їм житло і працевлаштування. Люди поїхали...

Але вже 26 серпня Кабмін заявив, що через другу хвилю COVID-19 кордон буде закритий для всіх іноземців з 29 серпня. Білоруські фахівці прискорилися — збирали валізи, закривали оренду квартир, забирали дітей зі шкіл. Але Україна закрила кордон на добу раніше — з 28 серпня, рішенням Кабміну, яке з'явилося ввечері 27-го. Люди просто "зависли" — хтось в дорозі, хтось на прикордонному переході, а хтось в аеропорту "Бориспіль", вже опинившись в нашій країні", – йдеться у публікації.

Після цього Денис Шмигаль заявив, що білорусів все одно будуть пускати — якщо вони на кордоні заявлять, що потребують захисту. Але в результаті прийняття рішень було віддано на відкуп прикордонникам. І до цього дня білоруські айтішники грають в свого роду лотерею: на одному і тому ж прикордонному переході одна зміна "погранців" може пропустити людей в країну, інша — відмовити. Зрозуміло, що їхати в таку невідомість наважується мало хто.

"Не можна сказати, що в Україні так нічого і не зробили, щоб прийняти білоруських IT-фахівців. З'явився сайт belarustoukraine.com, який містить покрокову інструкцію по релокації IT-бізнесу і фахівців в Україні. Це план з детальною інформацією, юридичними порадами, готовими рішеннями від бізнесу і корисними посиланнями для тих, хто переїжджає. Серед партнерів проєкту вказані європейська ініціатива для бізнесу BRDO, коворкінг HUB4.0, українська IT-асоціація IT Ukraine Association і Європейська асоціація IT-розробників EASE. Також окреме запрошення білорусам опублікував Харківський IT-кластер", – зазначає видання.

В принципі, в процесі релоцирувалися в Україну або перебувають в процесі близько двох десятків білоруських компаній. Однак з включенням в боротьбу інших, більш успішних сусідів ми можемо їх запросто втратити. І щоб не упустити цінних IT-фахівців, потрібно було б зробити ще багато.

"По-перше, продовжити термін перебування з дозволених 90 днів на пів року хоча б ще на 30 днів. По-друге, скасувати (хоча б тимчасово) обов'язкове отримання дозволу для роботодавців, які приймають на роботу білорусів, скасувати вимогу зарплати для іноземця в 40 тис. грн [мова про норму, що без постійної посвідки на проживання іноземець, щоб влаштуватися на роботу, повинен бути унікальним фахівцем і офіційно отримувати не менше цієї суми. – ред.]. Провести "амністію" тих, хто вже приїхав і прострочив покладені 90 днів, або працює без офіційної реєстрації, продовжити терміни реєстрації в ЦНАП за місцем прописки. Цього буде достатньо поки", — сказав активіст білоруської діаспори в Києві Степан Назаренко.

Але найкращою допомогою, як наголошується у станні, прямо зараз буде відкрити кордон для білорусів, як це вже зробили Литва і Польща. Інакше хвиля білоруських айтішників, яка спочатку ринула в Україну, дуже швидко змінить напрямок руху.

Нагадаємо, 14 серпня віцепрем’єр-міністр – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров заявив, що його міністерство готове сприяти переїзду білоруських ІТкомпаній в Україну.