Приморське "Личаківське": Таємниці старовинного кладовища Маріуполя (ФОТО)

Фонд збереження культурної спадщини Маріуполя задумав зробити історико-культурний музей-заповідник на території старого цвинтаря. Він є частиною унікальної історії приморского міста, де є сімейні склепи і поховання відомих маріупольців. Могили тут поросли деревами та кущами, склепи розорені та зруйновані. Тому для отримання точних відомостей про поховання необхідно провести масштабну роботу.

Старе міське кладовище Маріуполя заснували в 1832 році. Останні захоронення тут датуються кінцем 70-х років ХХ століття. Зараз тут проводять час дослідники-історики та туристи на екскурсіях.

Неподалік центрального входу на цвинтар у 1848 році за кошти відомого маріупольця Кирила Калері встановили церкву. Знесли її більшовики у 30-х роках минулого століття. Ця церква була невелика, побудована з каменя, але з дерев'яною банею.

Поруч – руїни, що залишились від склепу, у якому, за однією з версій, було поховано сімейство купця Пілічьова. Наразі тут нема ані даху, ані вікон, відвідувачі можуть вільно заходити усередину. На місці цього склепу неодноразово проводили обряди любителі, скажемо так, різноманітних субкультур, а місцеві кінематографісти знімали фільми.

За однією з легенд, колись зловмисники заперли у склепі доньку вартових цвинтаря і вона провела там добу чи дві.

Старожили розповідали дві версії: коли дівчину знайшли, вона була вже мертвою, за іншою версією, вона з'їхала з глузду.

Залишився на території цвинтаря і склеп купця Найдьонова.

Частково він реконструйований, але оригінальними до наших днів збереглися лише фрагменти. Тут розташовані пам'ятники купця Івана Найдьонова та його дружини Параски.

За легендою, внизу була похована незаміжня донька Найдьонових. А коли її могилу спробували пограбувати за кілька днів після поховання, тіло дівчини начебто розсипалося. Залишилась лише весільна сукня, у якій її поховали.

Велика частина поховань на цьому цвинтарі належить священнослужителям. Серед них є могила отця Лева, який був похований у 1970 році, але нещодавно на могилі встановили новий пам'ятник. На відміну від багатьох інших захоронень, це має дуже охайний вигляд.

Місцеві мешканці вірили, що отець Лев мав здібності до зцілення.

Напочатку цей цвинтар був християнським – євреїв, наприклад, ховали окремо. Втім тут розташована могила купця Гаврила Гофа, який мав єврейське походження, та кількох членів його родини.

Дослідники припускають, що їх дозволили поховати через вагомий вклад Гофа у розвиток Маріуполя.

Також тут можна знайти могилу міського голови Маріуполя 1860-1864 років Олександра Хараджаєва. Він багато зробив для розвитку міста і був дуже поважною особою. Однією з найяскравіших подій за час головування Хараджаєва історики називають "День білої ромашки".

"Це була акція на підтримку хворих на чахотку. Тоді кожен містянин міг пожертвувати кошти на підтримку хворих, придбавши квіти у будь-якій точці продажу", - розповідає заступник голови "Фонду збереження культурної спадщини Маріуполя" Ольга Демідко.

На цьому ж цвинтарі є поховання засновників першого стаціонарного театру у Маріуполі - Василя та Іллі Шаповалових.

"Справжнє прізвище братів - Кечеджі, але у ті часи було заведено давати людям прізвища в залежності від професії. Брати робили капелюхи, тому їм дали прізвище Шапковал. Пізніше його змінили на Шаповалових", - розповіла Демідко.

Поряд з пам'ятниками ХІХ століття - могили радянських часів. Зокрема на території цвинтаря є поховання героїв Радянського Союзу та братські могили.

Втім, багато поховань зруйновані, оповиті рослинами, тому точні відомості про всіх похованих не збереглись. Наразі історики працюють над систематизацією даних про похованих. Фотофіксацію пам'ятників розпочали волонтери.

"Роботи з фотофіксації могил та систематизації цих фото ведуться з 2003 року. Зараз зі створенням "Фонду" ми відновили фіксацію. Після ми хочемо створити електронний архів, аби маріупольці могли шукати місця захоронень своїх родичів через інтернет.Втім, роботи ще дуже багато, аби скласти повну картину, не вистачає деяких відомостей, які містяться у т.зв. цвинтарних книгах в архівах Донецьку", - зазначає некрополіст Олена Дейниченко.

Знайти необхідні відомості спеціалісти сподіваються в копіях архівів в інших містах.

Наразі роботи зі створення некрополю-музею тільки починають. І чи отримає Маріупіль свою туристичну цікавинку по типу львівського Личаківського цвинтаря чи київського Байкового кладовища, покаже час.