Як блокада Донбасу зіграла на руку "Л-ДНР" у битві за активи Ахметова і Тарути

Як відомо, у результаті так званої "блокади торгівлі з окупантами", коли через заблоковані залізничні шляхи на підконтрольну Україні територію і в зворотній бік не потрапляють вантажні вагони з вугіллям, почали зупинятися підприємства на території "Л-ДНР" та готуватися до зупинки заводи на підконтрольній Україні території і взагалі в інших регіонах країни.

Вони, за виключенням корпорації "ИСД", здебільшого належать бізнес-структурам олігарха Рината Ахметова (Метінвест, ДТЕК), і їх виробництво зав'язане одне на одному.

Під загрозою зупинки Єнакієвський меткомбінат в "ДНР", Авдіївський коксохім, Маріупольський меткомбінат. Згортають видобуток вугілля шахти ДТЕК, адже його все одно поки неможливо вивезти.

Розташовані на підконтрольній "ЛНР" території Алчевський меткомбінат і коксохім, які входять у корпорацію "ИСД" з російсько-українським капіталом (українська частка у нардепа Сергія Тарути - ред.) вже заявили про зупинку виробництва через блокування залізниці і брак залізорудної сировини, що поставляється з гірничо-збагачувальних комбінатів групи "Метінвест". На роботі Алчевського коксохіму також зав'язаний і Дніпровський меткомбінат (ИСД), з Алчевська у Дніпро кокс через блокаду не поставлявся в лютому взагалі.

Зупинка цих підприємств, як на українському Донбасі, так і на окупованому - це не тільки безробіття для мільйонів працівників, але і втрата податків, адже підприємства Метінвесту, ДТЕКу, та "ИСД" хоч і працювали в "Л-ДНР", але зареєстровані на території України і здійснюють виплати в держбюджет. За даними радника голови СБУ Юрія Тандита, у 2016 році, підприємства, що працюють в ОРДЛО, заплатили в бюджет України 31,7 мрлд гривень. 800 млн з цієї суми склав військовий збір, який йде на потреби армії.

2,5 роки окупанти давали їм працювати на своїй території і "фінансувати Україну". За якими домовленостями - це велике питання, але не можна відкидати того факту, що соціальний аспект тут теж присутній.

У Кремлі, який керує "Л-ДНР", сидять не такі вже дурні, які розуміють, дамо місцевим оркам націоналізувати підприємства Ахметова і Тарути, то соціального вибуху не уникнути. Заводи будуть розграбовані, а те, що не розграбоване працювати під юрисдикцією "Л-ДНР" все одно не зможе, без роботи залишиться населення майже всього підконтрольного бойовикам Донбасу.

І тут такий збіг: після початку патріотичної блокади залізничних колій на Луганщині і Донеччині людьми нардепів Семена Семенченка та Володимира Парасюка, влада "ЛНР" вирішує раптово почати "доїти" зареєстровані в Україні заводи і шахти. Тобто змушувати їх платити податки в "республіку". В разі відмови - націоналізація. Зрозуміло, що про вищеперераховані катастрофічні для населення наслідки, у Плотницького не кажуть. Подібне рішення готують і в "ДНР", але гучно його ще не обговорюють.

Насправді це не збіг, а закономірність, адже ворог б'є по тому, що і так у підвішеному стані. Якщо "Л-ДНР" доведе свої вимоги до кінця, у Ахметова і Тарути з його російськими партнерами намалюється "вилка". Не платити окупантам - втратити усі шахти і заводи, платити - потрапити під кримінальну статтю за українським законодавством. Є Закон №1533-VII "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо кримінальної відповідальності за фінансування сепаратизму".

Тим часом і блокадники-патріоти не вгамовуються - розблоковувати колії ніхто не збирається, навпаки, кажуть про розширення цієї акції. І по факту виходить, що вони спрацювали на випередження - платитимуть чи не платитимуть підприємства олігархів "республікам" - це вже неважливо, вони взагалі працювати припиняють. Тобто тиск іде з обох боків.

Погрози "ЛНР" можна вважати шантажем, щоб офіційна влада України та правоохоронці розігнали блокадників. Але які гарантії того, що окупанти відмовляться брати "податки" з українських підприємств, якщо таки блокада припинеться? Правильно - ніяких. Тобто у будь-якому разі блокування, навіть якщо цього не планувалося, зіграло на руку "Л-ДНР". Так чи інакше вони залишаться у виграші. Але тут вже виникає вилка для України - закривати очі на фінансування сепаратизму і не відкривати провадження, дозволяючи підприємствам працювати на "два боки". Або провадження відкривати.

Далі простір варіантів розвитку подій підказує безліч схем: від відкриття цього провадження для "галочки" та затягування розслідування (у нас це добре вміють робити), до якихось тристоронніх таємних угод і домовленостей. Олігархи точно робитимуть усе, аби не втрачати свої активи, владі "Л-ДНР" невігідний соціальний вибух через масове безробіття, Україні невигідна зупинка підприємств на окупованому Донбасі, адже вона потягне за собою зупинку пов'язаних з ними підприємств в інших регіонах.

Цікаво, хтось пам'ятає, що блокада Донбасу починалася ще й з вимоги звільнити полонених?