Округ №58: За кого голосує меткомбінат "Азовсталь"

Журналісти Depo.ua в рамках проекту "Вибори-2019. Повне оголення" створили електоральну карту виборчих округів. Ми розповідаємо як змінювались межі округів, хто і коли перемагав на окрузі, а головне завдяки чому, які технології застосовувалися, які були успішними, а які – ні. Хто претендує на цей округ на майбутніх виборах та які у них позиції. Все ця інформація - вже у відкритому доступі на порталі ВИБОРИ-2019.

Округ №58

Центр – місто Маріуполь

Опис меж: Центральний і Приморський райони Маріуполя

Орієнтовна кількість виборців – 166 899

Місцезнаходження ОВК – Маріуполь, вул. Харлампіївська, 17/25

Depo.ua розпочинає проект "Вибори-2019. Повне оголення". В рамках проекту ми створимо електоральну карту округів. Як змінювались межі округів, хто і коли перемагав на окрузі, а головне завдяки чому, які технології застосовувалися, які були успішними, а які – ні. Хто претендує на цей округ на майбутніх виборах та які у них позиції – про все це в повній версії електоральної карти округів з 1 вересня.

Не таку стабільність демонструє у результатах парламентських виборів другий маріупольський округ - №58. Він теж неодноразово змінював номери. Змінював і переможців. Але не дивлячись на різні прізвища, майже усі обрані тут парламентарі теж були керівниками меткомбінату "Азовсталь". Пояснюється це просто - у цих районах міста проживають працівники заводу і їхні сім'ї.

Довідка: На президентських виборах територіально Україна поділена на 225 округів, кількість яких у регіонах є практично сталою. На парламентських виборах кількість і межі округів постійно зазнавали змін залежно від прийнятої системи виборів та політичної кон'юнктури.
Вибори 1994 року відбувалися за мажоритарною системою у два тури. Внаслідок недосконалості закону окремі округи так і не отримали своїх представників у парламенті протягом усієї його каденції. Законодавчу колізію депутати виправили, увівши для виборів 1998 року змішану систему і прибравши сумнівні норми для мажоритарників. На виборах 2002 року, які так само відбувалися за змішаною системою, обриси мажоритарних округів набули вигляду, більш менш відповідного до реального територіального поділу. Вибори 2006-го і дочасні 2007-го пройшли за пропорційною системою, виборчих округів в регіонах стало менше. Повернення до змішаної виборчої системи відбулося після чергової зміни законодавства у 2012 році.

Згідно з даними ЦВК, під час парламентської кампанії 2014 року, в межі цього округу входили Центральний і Приморський райони міста. Що ж стосується парламентських перегонів попередніх років, то більша частина цих районів у Маріуполі в 1998-2002році входили в округ №56, 2006 - 2007 роки райони розділили між 49 і 48 округами, а 2012 – 2014 роки 58 округ.

На президентських виборах 1999 року вищезазначені райони Маріуполя входили в округ №55, у 2004 році територію розділили розділили на два округи - №55 і №56, у 2010-2014 році Центральний і Приморський райони міста об'єднали у 59 округ.

Парламентські вибори (межі округу №58)

1998 рік	Анатолій Литюк (самовисування) – 43,9%	Михайло Поживанов ("Наша Україна") – 23,44%
2002 рік	Олександр Колоніарі "За Єдину Україну" – 38,77%	Ольга Бакланська (КПУ) – 17,6%
2006 рік	-	-
2007 рік	-	-
2012 рік	Олексій Білий (Партія регіонів) – 50,41%	Віталій Дейнес (КПУ) – 19,45%
2014 рік	Сергій Тарута - 60%	Ігор Решетняк (БПП) - 8,29%

Так, у 1998 році від цієї території Маріуполя переміг директор з питань персоналу меткомбінату "Азовсталь" Анатолій Литюк. Йому програв нардеп і одночасно Маріупольський міський голова Михайло Поживанов, який до того чотири рази вигравав вибори у Раду. Про успіхи у Раді Литюка та про його долю мало що відомо, а от Поживанов після програшу переїхав до Києва, два роки був віце-мером столиці, знову обрався до Ради, в 2008 році був заступником міністра економіки, а в 2010 році емігрував в Австрію.

У 2002-му маріупольці цих районів обрали нардепом директора по персоналу - члена правління тієї ж "Азовсталі" Олександра Колоніарі. Він був довіреною особою кандидата на пост Президента України Віктора Януковича в ТВО № 56 у 2004-2005 році. Але після програшу Януковича на виборах, вийшов з фракції регіоналів, протягом калькох місяців мігрував по групам та фракціям: "Воля народу", Промисловців і підприємців, "Вперед, Україно", і врешті-решт осів у Народному блоці Литвина. Колоніарі мав конфлікт з Ющенком, якого звинуватив у вихованні "банди націоналістичних відморозків".

У 2012 маріупольці у Раду знову обрали регіонала, екс-гендиректора "Азовсталі" і нардепа двох скликань поспіль Олексія Білого – студентського друга старшого сина Януковича Олександра. Він у 1998 році вступив разом з ним у ДонНУ. Вже у 2000 Білий став заступником Януковича-старшого у Донецькій ОДА, а коли той пішов на підвищення, Білий став близький до олігарха Рината Ахметова, очоливши його "Азовсталь".

Під час виборів-2012 округ Білого, де живуть багато працівників меткомбінату "Азовсталь", яким він керував чотири роки, відзначився скандалами. Місцеве видання 0629.com.ua повідомляло про чоловіків, які проникали на ділянки і втручалися в процес підрахунку голосів."Причому міліція лише фіксувала факт виклику і не робила ніяких дій щодо грубих порушників", - йдеться у публікації. На кількох виборчих дільницях спостерігачі фіксували факти порушень, пов'язаних з підписанням чистих бюлетенів. Тоді ж містяни запустили акцію "З протигазом - на ділянку". Сотні городян, включаючи сім'ї з дітьми, прийшли в марлевих пов'язках на виборчі дільниці, аби привернути увагу до екологічної проблеми.

Наразі Білий теж нардеп, як і майже усі екс-регіонали, входить у фракцію "Опозиційного блоку".

Втім, обирати людей з заводів - основних забруднювачів міста, маріупольці не перестали.

На позачергових у 2014-му на цьому окрузі обрали співвласника корпорації "ІСД", президента ФК "Металург" (Донецьк), тодішнього губернатора Донеччини Сергія Таруту. До речі, на початку свого кар'єрного шляху Тарута теж працював на "Азовсталі". У лютому 2008 року зі статком $ 2,65 млрд Тарута зайняв 8 місце в ТОП-130 найбагатших громадян України журналу "Фокус". За оцінками "Форбс", в 2013-му році його статки склали $ 597 млн.

Президентські вибори (межі округу №58)

1999 рік. 2 тур	Леонід Кучма - 71 835 голосів	Петро Симоненко - 49 886 голосів
2004 рік. 3 тур	Віктор Янукович – 91,1%	Віктор Ющенко 5,93%
2010 рік. 2 тур	Віктор Янукович – 69,81%	Сергій Тігіпко – 8,44%
2014 рік	Петро Порошенко - 38.16%	Сергій Тігіпко – 19,53%

На президентських виборах 2004 року Віктор Янукович отримав 91,1% голосів, Віктор Ющенко - 5,93 %. У 2010-му на цьому окрузі (тодішній №59) за Януковича віддали 69,81 % голосів, за Сергія Тигипка 8,44 %.

У 2014 – му 38,16 % голосів маріупольці віддали Петру Порошенку, 19,53 % - Сергію Тігіпку.

При такій стабільності за роки незалежності, не важко спрогнозувати, кого обиратимуть маріупольці на наступних виборах. Адже зараз симпатію до нардепа Олега Ляшка у містян формують через прив'язку до заводів. Наприклад, Ляшка оголосили "почесним іллічівцем", а колишнього гендиректора меткомбінату Юрія Зінченка призначили головою виконкому Радикальної партії Ляшка. До того ж Ляшко періодично приїжджає до Маріуполя перерізати стрічки на відкритті лікарень та дитсадків і хвалить тутешнього мера Вадима Бойченка, який сам виходець з "Метінвесту". Політологи кажуть про вплив Ахметова на Ляшка, і навіть, якщо маріупольці проголосують за кандидата від радикальної партії, заводський вплив нікуди не подінеться.