Ода бездоріжжю: Як жителі села на Донеччині судяться проти будівництва траси до моря

Приазовські селища відрізані від Маріуполя через зсув грунту, а побудувати нову дорогу заважає судова тяганина

Ода бездоріжжю: Як жителі села на Донечч…

У той час, як в Донецькій області понад 100 тис. квадратних метрів доріг після зими розтанули зі снігом, мешканці села Бурякова Балка у Мангушському районі судяться з райадміністрацією через намір побудувати об'їзну дорогу. Історія нетривіальна, враховуючи взагалі ситуацію з дорогами по всій країні, а не тільки на Донеччині. Судитися, мітингувати за те, щоб дороги нарешті будували і робили це якісно, - дії зрозумілі. Але виступати проти дороги взагалі - це справжня фантастика.

Історія почалася сім років тому. Ділянка траси "Маріуполь-Урзуф" біля села Мелекіне почала руйнуватися через зсув грунту. Минулого року руйнування стали невідворотніми, асфальт провалився, потріскався і наражав водіїв на небезпеку. Близько 400 метрів дороги визнали аварійними і влітку на цій ділянці заборонили проїзд транспорту.

Задум побудувати нову дорогу в об'їзд аварійної частини у Мангушській райадмінстрації виник ще у 2013 році, тоді ж і почали розробляти проект. "Проектувальники розробили кілька маршрутів. Ми обрали найбільш прийнятний. Довжина дороги становитиме трохи більше трьох кілометрів, проходитиме по території села Бурякова Балка. Але згідно проекту дорога буде поруч з двома будинками місцевих мешканців", - розповів начальник відділу містобудування і архітектури з питань ЖКГ Мангушського району Геннадій Цапій.

Зараз наявна дорога начебто закрита для проїзду, але деяких відчайдушних автомобілістів попереджувальні знаки не лякають. А ось рейсові автобуси тепер не заїжджають до Мелекіного. Це село розташоване на березі Азовського моря біля аварійної траси.

До найближчої зупинки місцевим треба йти три кілометри пішки вгору. У селі багато пенсіонерів, і долати таку відстань, аби приїхати до Маріуполя або сусіднього села, для деяких - нереальна задача.

"У нас село завжди курортним було. А тепер через відсутність транспорту і зруйновану трасу не тільки місцевим їздити важко, а й відпочиваючі не хочуть сюди заїжджати. А влітку туристи - це основний прибуток сільського бюджету. Тож ми не лише без дороги, а й без грошей на відновлення руйнувань будинків залишаємося", - розповідає жителька Мелекиного Тетяна.

Зсуви грунту вплинули не тільки на трасу, а й на будинки мешканців курортного селища. Будинки місцевих руйнуються у Мелекіне через ті ж зсуви ґрунту, що і траса. Найгірша ситуація на вулицях Гагаріна та братів Щербань. Тут стіни буквально йдуть тріщинами.

Місцева мешканка Світлана показує будинок, де жила з хворою матір'ю. Після смерті останньої залишатись в оселі побоялася, виїхала звідти п'ять років тому. Ремонтувати власним коштом грошей не має та й сенсу в цьому не бачить.

Вікна та двері покосилися і тепер не зачиняються. З потрісканих стін почала випадати цегла. Асфальт, який колись був на подвір'ї, пішов горбами. Заходити всередину Світлана побоюється, аби дах не впав. Журналісту будинок показує ззовні.

"Зруйнована домівка просто стоїть. Компенсацій немає. Лише сільрада видавала трохи грошей на будматеріали. Трошки цементом підмазати. Але усі стіни в тріщинах, вікна та двері змістилися. Будинок реально "поплив". Звичайно, на реконструкцію цих грошей не вистачає. Деякі жителі постійно за власний кошт щось ремонтують. Так і живемо", - каже Світлана.

Не їдуть з Маріуполя автобуси і далі Мелекіного - до селищ Азовське, Білосарайська коса, Ялта. Дістатися цих населених пунктів можна в об'їзд через Мангуш. Але так доводиться долати на 30 кілометрів більше.

Близько 14 години кожного дня, окрім вихідних, жителька Азовського Людмила забирає двох своїх онуків зі школи, що у селі Портівське. Інколи веде з собою й однокласників онуків. Понад десяток кілометрів бабусі з дітьми доводиться долати пішки. Температура повітря ледь перекочується в "плюс", діти з рюкзаками йдуть під вітром повз ями аварійної ділянки траси.

"Мені кожного дня доводиться доправляти онуків до школи. В нашому Азовському школи немає. Навчаються вони у Портівському. Між ними 11 кілометрів. Їздити через Мангуш кожного дня для нас дорого – квиток коштує близько 50 гривень. Тож доводиться ходити через аварійну трасу пішки. Добре, коли хтось на приватній автівці тут їде, попри заборону, і підвозить", - розповідає Людмила.

З початком війни питання будівництва об'їзної дороги стишилося. Але у 2016 році держава зголосилася виділити близько 80 млн грн на її будівництво через вже вищезгадане селище Бурякова Балка.

Бурякова Балка - село невеличке, розташоване на горбі біля Мелекіного. До Маріуполя звідси трохи більше 20 кілометрів. Дійти до зупинки рейсового автобусу можна за кілька хвилин. Тут проживає 180 мешканців. До школи місцеві діти дістаються до Мелекіного.

За продуктами до магазину - теж. Більшість будинків прості й не багаті, окрім кількох, власники яких і виступили проти будівництва дороги. Там живе семеро мешканців на чолі з юристом Василем Лічманом, біля будинку якого має проходити дорога. Вони й подали позов до суду проти її будування.

За словами Лічмана, він не проти вирішення проблеми аварійної траси, але не хоче, аби об'їзна дорога проходила повз його будинок.

"Проектувальники розробляли кілька варіантів об'їзду зруйнованої дороги. Чому ж обрали саме цей? Навіщо мені потрібно, щоб у мене під вікнами ганяли автівки? Мені цей шум не потрібен", - зазначав Лічман.

У листопаді 2017 року Мангушський районний суд виніс рішення на користь будівництва. Лічман під час судового засідання, де представляв інтереси односельчан, казав, що не хоче чути шум транспорту.

Незважаючи на позитивне рішення суду до кінця року роботи з будівництва не встигли розпочати, і гроші повернулися до держбюджету. Тоді будувати дорогу мало ТОВ "Альтком".

Лічман подав апеляцію. Засідання Донецького апеляційного адміністративного суду відбулося 2 квітня у Краматорську. Суд залишив рішення райсуду у силі. Крім того, один з семи позивачів свій позов відкликав.

"Коли ми отримаємо документи з суду, зможемо знову розпочати процес щодо оформлення документації, виділення коштів та будівництва дороги. Проходитиме вона через поля та біля будинків. Але не всі жителі, які подали позови, реально там проживають. Деякі просто прописані на території сільради. Скільки коштуватиме дорога, зараз не знаю, минулого року фірма, яка виграла тендер на будівництво, мала отримати з держбюджету 75 млн грн", - розповів голова Мелекінської сільської ради Володимир Попович.

На території Мелекінської сільради проживає близько 3 тисяч людей. Але користуються цією трасою не лише вони, а й відпочиваючі, які у курортний сезон приїздять у пансіонати Мангушського району.

Невдоволені мешканці Бурякової балки мають право подати касацію у тридцятиденний термін. І якщо вони це зроблять, будівництво об'їзної дороги може знову відкластися.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Донбас

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook