Боєць Нацгвардії про Широкине: не міг подумати, що вживу побачу місто-привид (ФОТО)

20-річний боєць Нацгвардії поділився враженнями від зруйнованого, спустошеного Широкиного, розповів, як врятувався від смерті під обстрілом у покинутому будинку та знайшов нового друга
Depo.Маріуполь
30 квітня 2015 18:00
ФОТО: depo.ua
Боєць Нацгвардії про Широкине: не міг подумати, що вживу побачу місто-привид (ФОТО)
Боєць Нацгвардії про Широкине: не міг подумати, що вживу побачу місто-привид (ФОТО)

Лист бійця, який оприлюднила прес-служба полку "Азов", Донбас.depo.ua публікує без змін.

- Забуте Широкине. Цікаво, який вигляд колись мало це забуте всіма святими Широкине? Коли закінчилися дощі і потеплішало, зруйноване село перетворилося на курорт. Якщо підійти до моря і дивитися, як хвилі поважно б’ються об берег, то на секунду перед очима спливають моменти, коли мені десять, я вперше приїхав з батьками на море в Одесу. Ті ж хвилі, той же спокій і та ж краса моря. Зараз мені 20, і я знову на морі.

Не знаю, скільки я стояв біля моря. Але змусити мене піти від цієї краси змогли ВОГи ворожого АГСа, які лягали неподалік. Я повернувся і побачив те, що на гражданці бачив, коли проходив комп’ютерний шутер "Сталкер". І подумати не міг, що побачу вживу те, що малювали розробники комп’ютерної гри. І знаєте, найбільше лякає те, що "Сталкер" - гра про Чорнобиль, місто - привид.

Боєць Нацгвардії про Широкине: не міг подумати, що вживу побачу місто-привид (ФОТО) - фото 1

Я біжу повз зруйновані будинки, під ногами бите скло, бляха, шифер з дахів, обсипана цегла, осколки мін, пробігаю вирву від снаряда САУ і неподалік бачу дитячу іграшку. Не хотів би, щоб це фото побачила дитина, яка бавилася цією іграшкою, але якщо побачиш, то знай: з нею все добре, вона на позиціях "Азову" в Широкиному. Я швидко забігаю в дім з бетонним перекриттям і просто слухаю, як недалеко лягають ВОГи. Наздоганяє їх 82-міліметрова міна. Десь хвилин 15 сиджу в чийомусь будинку, який хазяї швидше за все залишали поспіхом. До речі, дуже хочу подякувати їм за рішення робити в будинку бетонні перекриття, вони убезпечують від мін, поки неподалік пролітають, думаю про свій дім, у мене теж бетонні перекриття, добре, що не доводиться їх випробовувати. Обстріл припиняється. Я виходжу і намагаюся на око оцінити, куди лягали ВОГи і міни. Зруйноване практично все. Не можу побачити нічого нового.

Боєць Нацгвардії про Широкине: не міг подумати, що вживу побачу місто-привид (ФОТО) - фото 2

Іду по вулиці, і назустріч мені вибігає собака. Він поранений, швидше за все осколок міни. Але собака не подає і виду, таке враження, що він навіть не розуміє, що поранений. Біжить мені назустріч і виляє хвостом. Мені його дуже шкода. Згадав собі, як граючи одного разу в "Що? Де? Коли?", намагався знайти відповідь на запитання ведучого: "На одному з пам’ятників у Лондоні є напис - у них не було вибору. Кому присвячений цей пам’ятник?". Я тоді не знайшов відповіді на це запитання. Тепер, після року на війні і після всього побаченого, думаю, я б точно сказав, що цей пам’ятник тваринам, які загинули на війні.

Боєць Нацгвардії про Широкине: не міг подумати, що вживу побачу місто-привид (ФОТО) - фото 3

Собаку ми забрали до себе. Тепер він чотирилапий "азовець". Наш поранений друг, який постійно відмовляється від лікування і завжди тікає, коли справа доходить до того, щоб обробити йому рану.

Цікаво, чи хазяїн пам’ятає про те, що його собака на фронті? Цікаво, чи хтось пам’ятає про фронт?