Як в "ЛНР" вбили Красний Луч: Тут залишатимуться пенсіонери і асоціальні елементи

Хрустальний тепер має дуже крихку долю, так само, як і славне місто металургів - Алчевськ: мешканці міста виїжджають на заробітки і лишаються або в Україні або на Росії, місто руйнується і може незабаром стати привидом.

У 2014 році в місті хазяйнував казачий "отаман" Косогор, який забороняв святкувати Новий рік і примусово насаджував російські православні "скрєпи". Цей страшний персонаж був ставлеником одіозного російського окупанта, "атамана" Миколи Козіцина. Казаки, відомі своєю жорстокістю і неадекватністю, викрадали людей, грабували, вчиняли насильства і вбивства. Дісталося навіть тодішній керівниці Красного Луча від Партії регіонів Марини Філіпповій – її пограбували, побили і відправили "на підвал", але зараз ця жінка обіймає посаду заступниці ватажка "ЛНР".

Пізніше Козіцин, на якого силовики "ЛНР" відкрили полювання, втік на Росію. А Косогора, який відмовився підкорятися "ЛНР", взяли штурмом за допомогою російського спецназу і затримали взимку 2015 року. На сьогодні "казаки" відсторонені від "влади" в місті: люди в безглуздих шапках-кубанках залишені при місцевій "адміністрації" в якості "консультативної ради" і виконують декоративну функцію.

"ЛНР" поставила крапку в історії міста Красний Луч

У 2011 році сайт "Обозреватель" склав рейтинг 10 міст України, "де хорошій людині тяжко жити". Тодішній Красний Луч посів 8 місце. Тут завжди панували "міцні господарники" з Партії регіонів, тому не дивно, що місто економічних див не демонструвало.

"Місто садів, Наталії Королевської (нині – народна депутатка від ОПЗЖ, – ред.) і дрібного, але організованого, криміналу. Повій і наркоту приїжджій людині можуть запропонувати таксисти, а прогулянка в парку без собаки, особливо біля готелю навпроти кладовища, може коштувати дійсно дорого. Депресивне місто, в якому впевнено можна себе відчувати хіба що в статусі депутата, бажано народного",  – так описували Красний Луч автори рейтингу 10 років тому.

Тим не менш, у місті в ті часи працювали шахти "Донбасантрациту" – підприємство дотувалося з бюджету України, гірничо-збагачувальна фабрика, люди отримували зарплати і масового виїзду населення не було.

"Русскій мір" призвів до того, що Красний Луч на сьогодні перебуває в передсмертному стані. Кремлівські маріонетки з "ЛНР" закрили всі шахти "Донбасантрациту", а їх тут було, як мінімум, сім: "Краснолуцька", "імені газети Ізвестія", "Княгинінська", "Краснокутська", "Хрустальська", "Новопавлівська" та "Міусинська". Причому п'ять шахт, крім двох останніх,  тепер затоплені.

У "Донбасантрациті" працювало близько 9 тис. осіб. Щодобовий видобуток вугілля становив близько 5 тис. тонн.

Окупанти і самі визнають, що у їхньому "Красному Лучі" справи йдуть геть погано. Один з лідерів донецьких ватажків Андрій Пургин зізнався, що провина в повільній смерті міста лежить саме на "ЛНР".

"Як пояснити людям, що підприємства, які працювали при Україні, не змогли пережити правління "народної республіки"? Взрощуються протестні настрої всіх без винятку верств населення. У травні 2021 року припинені роботи з відкачування води всіх інших шахт, про що попередили працівників. Все, фініш. На цьому можна ставити крапку в історії міста Красний Луч", – пише в статті Пургин, зазначаючи, що з міста в пошуках кращої долі виїхала майже половина населення. У 100-тисячному за України місті нині живуть, а точніше виживають менш ніж 50 тисяч людей.

Які підприємства закрили в Хрустальному – Красному Лучі, і де працюють місцеві

Крім вже згаданих семи шахт, у Хрустальному працював приладобудівний військовий завод "Красний Луч", який випускав продукцію для оборонної сфери та кораблів, а також відомі акустичні колонки "Клівер".

У 2000-ні одним з містоутворюючих підприємств міста був завод "Фагот", який випускав лицювальні цегли. "Фагот" й сьогодні працює упівсили та експортує продукцію на Росію, а от заводи "Красний Луч" і "Стандарт" давно закрилися. З "Красного Луча" окупанти вивезли на Росію унікальне обладнання з вирощування монокристалів сапфіра. Також в місті знищили холодокомбінат (належав вже згаданій Королевській, – ред.), хлібозавод "Коровай", м'ясокомбінат і низку інших підприємств харчової та легкої промисловості. Збірка російських автобусів "Волжанин", які були перейменовані на "Донбас", також була припинена.

Для чоловіків, які мають сім'ю, вибір роботи в місті невеликий: або лізти в "дірку" – так на Донбасі називають нелегальні шахти-копанки, або йти служити в "народну міліцію "ЛНР". На копанках за місяць можна заробити до 30 000 рублів (11 500 гривень), що непогані гроші для місцевих. В "армії" окупантів чоловіки отримують в середньому 20-25 тисяч рублів (7600-9600 гривень).

І в копанці, і на фронті легко загинути. Але у місцевих чоловіків вибору немає: потрібно годувати сім'ю. Серед тих, хто не бажає гинути на війні або в копанці, останнім часом стало популярним їхати з Красного Луча на заробітки як в Україну, так і на Росію. Напрямок залежить як від політичних симпатій, так і від наявності родичів на "великій землі".

"Я в "дірці" відпрацював три роки. При мені одного шахтаря завалило насмерть, загинув під завалом. Дружина сказала мені: не хочу, щоб дочка без батька залишилася. Пішов з копанки. Більше роботи тут немає. Я планую поїхати з сім'єю до Кривого Рогу, там родичі дружини. За освітою я металург, сподіваюся, що знайду собі роботу. В "ЛНР" тут ловити реально нема чого", – розповів мешканець Красного Луча.

Жінки працюють, в основному, в бюджетній сфері і в сфері обслуговування: медицина, школи, торгівля. На місцевому сайті центру зайнятості розміщено більше сотні вакансій. Середня зарплата в таких сферах коливається від 7 до 12 тисяч рублів (2700-4600 гривень). Не дивно, що працювати за такі гроші знаходиться дуже мало бажаючих.

Зовсім вже відчайдушні жінки освоюють найдавнішу професію: за словами місцевих жителів, ціни на послуги повій в Красному Лучі коливаються від 1000 до 5000 рублів (400-2000 грн).

Життя в Красному Лучі: Вбиті маршрутки, підтоплені будинки і тижнями не миті люди

Красний Луч має невеличкий центр з 5- і 9-поверховою забудовою та досить велику мережу шахтарських селищ, що входять до складу міста. У місті існує близько двох десятків автобусних маршрутів, які обслуговують жителів. Як і в більшості міст "ЛНР", на маршрути виходять розвалені "ПАЗи" і "Газелі", на балансі шахт ще залишилися дивом уцілілі кілька вантажних "ЛАЗів".

Про придбання нового транспорту і мови нема: в місті відсутній комунальний транспорт, а приватники до останнього "вбивають" свої колимаги, які купують уже вживаними в Ростові або Криму. После 17:00 маршрутки з доріг зникають, і жителям доводиться йти у віддалені райони або в міста-супутники (Петрівське, Міусинськ і Вахрушеве) пішки або добиратися на таксі. Це коштує від 100 до 300 рублів (40 - 120 гривень), залежно від маршруту і дальності мешкання. Електротранспорт - тролейбуси трамваї, у місті відсутній.

Доріг в Хрустальному майже немає. Якщо в центрі міста силами місцевої "влади" ремонт зрідка ведеться, то на околицях асфальту і зовсім нема. Жителі Красного Луча ще до початку війни жартували, що НАТОвські танки їм не страшні: вони застрягнуть у доржніх ямах та вибоїнах.

Комунальна сфера ЖКГ в Красному Лучі також перебуває в занепаді: в багатоповерхівках не працюють ліфти, масово течуть дахи. Але найголовніша біда жителів окупованого міста – шахтні підземні води, які регулярно підтоплюють підвали житлових будинків. Проблема буде збільшуватися через те, що за останні роки на п'яти міських шахтах припинено відкачування води – "ЛНР" не хоче витрачати на це гроші. Шахтні води виходитимуть на поверхню, і Красний Луч в найближчі роки "попливе". Однак місцева окупаційна "влада" заплющує очі на накопичені за роки правління "ЛНР" проблеми. 

Також Красний Луч традиційно страждає від хронічної нестачі питної води. Більшість мікрорайонів міста бачать воду у кранах раз у два дні, а жителі вул. Зарічна, району комбінату "Донбасантрацит", а також центра міста отримують воду раз на 4 дні. Влітку у зв'язку з аномальною спекою в Красному Лучі запросто може статися спалах інфекційних захворювань.

"Вибачте, ми не миємося тижнями. Вода за графіком, але її майже ніколи немає. Як, вибачте, унітаз змивати? А як бути тим, у кого діти маленькі або літні батьки хворі? Скоро пакети з лайном доведеться в вікно викидати. Зробили з нас скотів", –розповів житель мікрорайону №3 Красного Луча.

Яке майбутнє в Красного Луча: Місто пенсіонерів, асоціальних елементів і суцільної депресії

Російська окупація перетворила Хрустальний на вмираюче місто – таких в Російській Федерації дуже багато. Про такі міста і селищя суцільної безнадії знімає фільми команда "Настоящее время" – після перегляду легко уявити, що очікує на Красний Луч і подібні йому колись промислові міста на окупованому Донбасі.

Можна вже зараз спрогнозувати, що молодь і працездатне населення середнього віку буде і далі виїжджати і шукати долю в успішних містах на Росії або в Україні. У місті залишатимуться пенсіонери, немічні, хворі, а також люди, які не витримали важкої долі і поринули в алкоголь і наркотики. 

Все, що можна порізати на метал, вивезти, продати, ватажки "ЛНР" поріжуть і продадуть. Від шахт залишаться лише покинуті терикони, місто деінде затоплять шахтні води, будинки руйнуватимуться, дороги заростатимуть травою і кущами.

Поки частина Луганщини і Донеччини перебуває під гнітом російських окупантів, Хрустальний буде остаточно деградувати і ризикує стати містом-примарою на безкрайніх просторах Донбасу. Та й навіть у разі звільнення цієї території, в України може не вистачити грошей, щоб реанімувати Хрустальний. Там вже не буде, що оживляти.