ЛЧ 2018
Євробачення
Обличчя
Сектор
Спепроекти
Країна Укропів

Харчі у подарунок на свято: Як і чим нині харчуються в окупованому Луганську (ФОТО)

З 2014 року супи з тушонкою, черствий хліб та зіпсовані продукти стали основною їжею для пенсіонерів окупованого Луганська

Depo.Луганськ
21 березня 2018 15:52
ФОТО: depo.ua

Як передає Depo.Донбас, про це повідомляють у матеріалі ВВС з посиланням на місцевих жителів.

Зокрема повідомляється, що чимало пенсіонерів купують собі курячі каркаси на супи та курячі шиї на плов.

"Рідше - спинки, з яких можна приготувати й перше, й друге. Страви з курячого фаршу найрозповсюдженіші. Ще - білоруські сарделі, тому що вони в два рази дешевші за місцеві сосиски. Замість масла - маргарин чи спред, а сметана суворо по ложці в борщ", - розповіла луганчанка.

фото: Яна Вікторова

Але зазначається, що навіть за такого режиму тотальної економії грошей не вистачає, і багато хто економить на хлібі, купуючи уцінений прострочений хліб зранку в супермаркетах. Жінка каже, що за ним завжди черга і вистачає не всім.

фото: Яна Вікторова

Вона зазначає, що трохи легше тим, хто крім пенсії має ще й зарплату.

"Моя приятелька крім пенсії отримує ще й зарплату. Вона добре розуміє, що вона - щасливчик на тлі інших. Але навіть їй грошей вистачає лише на дуже скромне харчування і не більше", - каже жителька Луганська.

Вона розповідає, що фрукти, гриби, зелень та овочі в окупацію завозять з підконтрольної Станиці Луганської. І ціни, ніби не високі, однак якщо нормально скупитися, то це виливається у копійчину.

фото: Яна Вікторова

"Здавалося б, пучок кропу чи петрушки лише за 10 рублів (5 грн.), кінза вже за 50 рублів (25 грн.), огірки - до 200 рублів за кілограм (100 грн.). І якщо брати ці ціни окремо, вони здаються не такими вже й високими, але кожен похід на ринок виливається як мінімум в 500 рублів. І це, звичайно, стрес. Півкілограма сметани, стільки ж сиру, вершкового масла та дитячий десерт потягнуть на 480 рублів (240 грн.) для мене... це вже досить багато. І я добре розумію: якщо уявити, що ми з мамою жили б окремо, і вона обходилася лише своєю пенсією, це неможливо", - каже жінка.

фото: Яна Вікторова

Вона розповідає, що знає тих, хто й нині живе з постійним відчуттям голоду. І в їхньому випадку вже давно не йдеться ані про ковбасу, ані про банальні солодощі та фрукти.

"Вперше я помітила, що щось змінилося, коли на перший після 2014 року день народження мами, я придбала продукти, які раніше купувала увесь час для урочистих подій. Тільки цього разу харчі й стали подарунком - подарунком був накритий стіл, на якому, по суті, не було нічого незвичайного - банка оливок, скумбрія, шампіньйони. Ні на торт, ні на алкоголь грошей вже не залишилось", - згадує луганчанка.

фото: Яна Вікторова

Вона зазначає, що її знайомі та колеги також майже всі гроші витрачають на їжу.

"Вся зарплатня буквально проїдається. Це помітно, коли люди в день зарплати поспішають купити пару сосисок чи небагато цукерок... А ще в деяких з'явився абсолютно новий стан - хронічне відчуття голоду. Це ніяк не пов'язано з естетикою сервування столу чи різноманітністю продуктів. Це той стан, коли людина намагається їсти про запас на випадок, якщо наступного прийому їжі може не бути. Грає роль кількість їжі, її калорійність. І ситість в цьому випадку дає відчуття безпеки, комфорту й добробуту. Хоч на деякий час", - каже вона.

Більше про життя Донбасу читайте на Depo.Донбас

Приєднуйтеся до нашої групи на Facebook