Як відсвяткувати в "ЛНР" День незалежності України і не потрапити на підвал

Depo.Донбас поспілкувався з українськими патріотами, які живуть в "ЛНР": вони поділилися з нами своїми святковими історіями і розповіли про те, як відзначають найважливіше свято України. Ми змінили імена і назви окупованих населених пунктів, де проживають наші співрозмовники, аби не наражати їх на небезпеку.

 

В "ЛНР" святкують День Незалежності України, наражаючи себе на небезпеку

 

Лише сама думка про святкування Дня Незалежності України на окупованому Донбасі може здатися крамольною і небезпечною для найпереконаніших українських патріотів. В "ЛДНР" за будь-які прояви українськості окупаційна влада жорстоко карає. Постраждати там можна за пост в соцмережах, або просто за улюблену музику українською мовою. Але, як відомо, на Донбасі продовжують жити і діяти чимало українських патріотів, які святкують День Незалежності в умовах російської неволі.

 

Роман з Луганська з перших днів відвідував місцевий Євромайдан. Коли на Луганщині почалася справжня війна, хлопцеві довелося на деякий час покинути область, однак пізніше він був змушений повернутися додому за сімейними обставинами. Всі ці важкі роки війни хлопець не забуває про Україну і намагається час даремно не втрачати.

 

"Я читаю багато книг україномовних авторів, як сучасних, так і класику. Музику слухаю українську, в основному це, звичайно, рок. Час від часу допомагаю українській армії, висилаю гроші на допомогу волонтерським проектам. Моя головна мрія, щоб над Луганськом злетів у небо український прапор", – каже Роман.

 

Хлопець розповів, як він з друзями минулого року святкував День Незалежності: "День Незалежності України я святкую щороку, а цьогоріч дата особлива – 30 років! Минулого року ми зібралися вузьким колом на дачі з однодумцями, співали пісні українські, але не голосно. Читали напам'ять вірші улюблених поетів. Одягалися в вишиванки. Для когось це може здатися смішним або дурним, але для нас це дуже символічно і важливо".

 

За словами Романа, особливим був того разу і святковий торт. "Моя дівчина спекла великий торт, оформлений в кольорах українського прапора і прикрашений великим тризубом. Вийшло дуже красиво і неймовірно смачно", – розповів хлопець.

 

За його словами, в умовах життя в окупованому місті свої проукраїнські переконання доводиться ретельно маскувати. "У таких побоюваннях немає нічого ганебного. Доводиться мімікрувати, і на роботі навіть прикидатися своїм "ватником" – не без цього. Якщо тут відкрито заявляти про те, що ти любиш Україну, то легко і просто можна відправитися на "підвал" у катівні "МДБ". Можливо, назавжди. Але кому від цього стане легше?", – міркує український патріот з Луганська.

 

В День Незалежності України шість років тому закреювали "герб ЛНР" синьо-жовтими стікерами

 

Юлія зі Кадіївки (колишній Стаханов) також з величезним нетерпінням чекає, коли Донбас буде деокупуваний. Вона дуже втомилася від російської окупації, і обов'язково буде святкувати 30-річчя незалежності України.

 

"У мене кожен день починається з Гімну України. Запитаєте, як? Так він у мене на будильнику стоїть на смартфоні як рингтон. Так і прокидаюся з думками про рідну країну", – каже Юлія.

 

Дівчина розповіла, як вони з хлопцем та друзями відзначили День Незалежності в 2015 році, коли ймовірність скорішого звільнення Донбасу від окупантів здавалася дуже близькою. "У мене ще з 2014 року залишилося багато стікерів з гербом України, тризубом, і просто патріотичних всяких. І думка, що з ними робити прийшла сама собою. Ми напередодні Дня Незалежності з друзями провели нічну вилазку, клеїли стікери в найбільш людних місцях: в парку, на ринку, на всяких будівлях та установах", – розповіла дівчина.

 

За її словами, особливе задоволення було від процесу заклеювання "герба "ЛНР" на табличках адміністративних і "державних" будівель: "Це було страшно і весело водночас. Адже варто враховувати, що діяла комендантська година і на вулиці ми зустрічали патрулі, але встигали ховатися. Ми на їх "рєспубліканський" герб", схожий як дві краплі води на радянський, зверху українські тризуби клеїли. Коли закінчилися тризуби, клеїли прапорці маленькі. Виходило дуже красиво. Дуже переживали, звичайно. Я уявляю, як сильно скаженіли сепари, коли побачили те, що ми зробили. Ясна річ, що наступного дня "орки" наші наклейки відшкарябали, але ми свою справу зробили добре і навіть жодного разу не попалися", – говорить Юлія.

 

Як зазначила дівчина, безпека в цій справі понад усе.

 

"Клеїли ми дуже обережно. А що, якби нас тоді зловили? Ну, зловили б, так зловили. Не хотілося б через страх змушувати себе відмовлятися від цієї ідеї. Ми і в 2014 році теж тут "партизанили", і все у нас виходило. Але зараз повторювати таке не раджу. Справа в тому, що "влада" "ЛНР" поставила в місті багато камер спостереження, тому непоміченим залишитися тепер майже неможливо", – ділиться дівчина.

 

Підпільні святкування: Як в "ЛНР" 24 серпня роблять вихідним і дістають синьо-жовті прапори

 

Зазвичай всі ці сім років День Незалежності України в "ЛНР" патріоти святкують тихо і непомітно, пошепки вітають одне одного в родині, роблять усе, щоб у святкуванні їх не запідозрили сусіди.

 

"У нас є немало людей, які вважають День Незалежності своїм святом. Наприклад, знаю таку історію, як на шахті чоловік підійшов до начальника і каже: "Поставьте мені на 24 серпня вихідний, в мене свято". В нього питають, "Яке свято?" Він каже, як же – День Незалежності України, я цього дня завжди вихідний. Знаю ще одну людину, яка в себе на роботі сидить в окремому кабінеті, куди ніхто майже не заходить без попередження. Так от 24 серпня він завжди приносить і ставить собі на стіл прапорець синьо-жовтий. Ми у себе в родині співаємо Гімн України, дістаємо заховані українські прапори, вмикаємо українські пісні, навіть на роботі є в мене підбірка. Для нас Україна – рідна держава попри все", – розповів мешканець окупованої Луганщини.

 

Ці історії вдалося розшукати журналістам Depo.Донбас в окупації. Впевнені, що такого прихованого святкування в ОРДЛО набагато більше. З окупованого Донбасу українські патріоти передають привіт і вітання з Днем Незалежності.