Дєржитєсь там: Як виживають привласнені в "Л-ДНР" українські підприємства

1-го березня окупаційна влада Донбасу оголосила, що забирає підприємства з українською юрисдикцією під своє "зовнішнє управління". Це було зроблене начебто у відповідь на стихійну, а потім і офіційну блокаду з боку України залізничного та автомобільного сполучення з окупованою Луганщиною і Донеччиною. Проте зрозуміло, що рішення зріло вже давно, і блокада стала тільки зручним приводом.

Під так зване "зовнішнє управління" потрапили, в основному, підприємства українського олігарха Рината Ахметова, а також корпорації ІСД, підприємства групи "Донецьксталь" донецького олігарха Віктора Нусенкіса, який отримав російське громадянство.

Нусенкіс має й інші активи на окупованій Донеччині - АТ" Ясинівський коксохімічний завод ", АТ" Макіївський коксохімічний завод ", АТ" Шахтоуправління "Покровське" і "Донецькшахтопроходка".

В "ДНР" віджали 40 українських підприємств, в "ЛНР" менше. Відомо про ПАТ "Краснодонвугілля", ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит", ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит", які належать Ахметову, Алчевський коксохімічний завод, та Алчевський металургійний комбінат - корпорації ІСД.

Керувати привласненими активами як в "ЛНР" так і в "ДНР" призначили "Внешторгсервіс" - структуру, яка має юридисну реєстрацію на окупованій території Грузії - в Південній Осетії.

Проте руку до керування прикладають і місцеві додецькі і луганські любителі наживи. Екс-голова так званого "радбезу "ДНР" Олександр Ходаковський розкрив подробиці такого "керування", зазначивши, що "Внешторгсервіс", яке займається "зовнішнім управлінням" як в "ДНР", так і в "ЛНР", фактично ні на що не впливає. Ходаковський зробив висновок, що "виходить, що в сухому залишку ми маємо з одного боку свавілля, а з іншого - повну бездіяльність".

Російські ЗМІ повідомляли, що вже через тиждень після того, як влада "Л-ДНР" оголосила про введення зовнішнього управління на "підприємствах української юрисдикції", ситуація на цих заводах виявилася близька до критичної.

Про те, як зараз йдуть справи на усіх привласнених окупантами шахтах, комбінатах та заводах, не відомо. Але у відкритих джерелах можна знайти інформацію про деякі з них.

Робітники взятого під "зовнішнє управління" Алчевського меткомбінату в "ЛНР" скаржаться на невиплату зарплати. Комбінат зупинив роботу ще в лютому, ІСД заявила, що не керує своїми активами на окупованій території. Зарплати не бачили вже три місяці. Алчевці сподіваються, що меткомбінат запрацює, якщо прийде сировина з Росії, інакше, кажуть, що підприємство розтягнуть на метал самі робітники.

Про російську сировину мріють і робітники Єнакієвського метзаводу (це був актив Метінвесту -ред.) Вони також очікують на обіцяну у квітні зарплату. Ватажок "ДНР" Олександр Захарченко анонсував, що завод з дня на день має отримати партію сировини.

13 квітня російські ЗМІ повідомили, що залізна руда з російських "Северсталі" і "Металоінвесту" почала надходити на металургійні заводи окупованих територій Донецької і Луганської областей. Проте керівництво російських підприємств цю інформацію спростувало, заявляючи, що компанії не ведуть переговорів і не поставляють на адресу підприємств, що знаходяться на території "ДНР" і "ЛНР", своєї продукції. Гендиректор Метінвесту Юрій Риженков впевнений, що "Северсталь" і Новолипецький металургійний комбінат (Металоінвест) не ризикнуть репутацією аби поставляти контрабандою сировину на відібраний окупантами у Метінвеста Єнакієвський метзавод.

"Северсталь - публічна компанія, папери якої котируються на Лондонській біржі, у неї досить серйозні міжнародні проекти. Металоінвест - також велика міжнародна компанія, яка приваблює боргові інструменти на зовнішніх ринках, що працює з кредитними організаціями різних країн. Я дуже слабо вірю в те, що одна з цих корпорацій ризикне всім, що у неї є, ризикне своєю репутацією в світі, ризикне потрапити під санкції. А робота з контрабандою неминуче до цього призведе", - сказав Риженков.

Але наступного дня керівник російського Федерального агентства з державних резервів Дмитро Гогин підтвердив, що Росія надає гуманітарну підтримку підприємствам Донбасу.

Представник угруповання "ДНР" Сергій Назаров сказав, що "поставки сировини і матеріалів для підприємств здійснюється тимчасово в якості гуманітарної підтримки за рахунок наявних федеральних резервів товарно-матеріальних цінностей". Тобто резерви закінчаться в будь-який момент, прощавай сировина.

На "Краснодонвугіллі" працівники також ще не отримали зарплату. Про це вони пишуть на сторінці профсоюзу "Краснодонвугілля" в соцмережі".

Також відомо, що шахти підприємства працюють тільки на підтримку життєзабезпечення - викачка та відведення води, а більшість шахтарів відправлені у безоплатні відпустки.

На шахті ім. Засядька у Донецьку (відносилася до сфери впливу народного депутата України Юхима Звягільського - ред.) працівників теж відправляють у неоплачувані відпустки. така ж ситуація, за словами керівника незалежного профсоюза гірників України Михайла Волинця, і на інших шахтах Донеччини.

Тим часом окупаційна влада частини Донецької області обіцяє погасити заборгованість по заробітній платі гірникам всіх "державних" вугледобувних підприємств до кінця 2017 року. Тобто гірникам запропоновано пожити поки без грошей.

Проте вже видобуте вугілля окупанти почали вивозити з "Л-ДНР". "Радіо Свобода" припускає, що вугілля з непідконтрольних територій вивозять у Ростовську область Росії, в азовські порти. Там продукцію перевантажують на сухі вантажі і вивозять за кордон.

"Теоретично, відстежити трафік донбаського вугілля можна на спеціальних сервісах. За адресою прибуття можна зрозуміти, куди саме рухається підозрілий великогабаритний вантаж з нелегальним "чорним золотом", і вжити жорстких заходів", - пише видання.

Загалом зрозуміло, що ситуація не радісна. Передусім для шахтарів та працівників заводів, які за три роки так і не відчували наслідків окупації Донбасу.

Один з гірників шахти "Молодогвардійська" (Краснодонвугілля) ще у січні розповідав Depo.Донбас, що йому байдуже, яка влада на Луганщині, мовляв, він зарплату як отримував так і отримує, живе у тилу, де не було бойових дій. За його словами, такої думки дотримувалися і його колеги по роботі. Тепер той самий чоловік каже, що сидить у неоплачуваній відпустці, має борги з зарплати, проблеми з отриманням української пенсії і не знає, як житиме його родина далі.

Коротше кажучи, " ви дєржитєсь там, хорошего вам настроєнія і здоровья".