Подорож у Донецьк: Місто в анабіозі, від величі залишилася лише блякла тінь

Дубонос пише, що раніше віцн прожив у Донецьку 20 років, але переїхав після окупації, передає Depo.Донбас з посиланням на "Українська політична арена".

Він пише, що перетнув лінію розмежування через КПВВ "Новотроїцьке" під Маріуполем.

Перші враження - тут справді чисто.

"Чого точно не відняти у сучасного Донецька, так це чистоти вулиць. Від пригорода до центру: скрізь все прибрано за рідкісними винятками. Я не був тут доволі давно, але нічого при цьому не змінилось: місто немов впало в анабіоз у 2014 році й на цьому розвиток зупинився. Звісно, деякі магазини відкриваються, водночас інші — закриваються. Зарплати так і залишились на рівні 5-7 тис. руб (приблизно 2-3 тис. грн), а комендантська година досі змушує людей знаходитись вдома після 23:00", - пише Дубонос.

Він заначає, що після того, як було вбито ватажка донецьких бойовиків Олександра Захарченка, та відбулась заміна на Пушиліна, здавалось, що в Донецьк прийде  "відлига", але не так сталося як гадалося.

"Замість цього, гайки почали закручуватися, а рівень життя падати. Щоправда, концертів від зірок російської естради побільшало. Можливо, через це місцеві фанатики продовжують ностальгувати вже не тільки за Радянським Союзом, а й за ліквідованим командиром або, як його кличуть тутешні, за "Батей". Люди скаржаться на несвоєчасну виплату заробітних плат, шахтарі продовжують видобувати вугілля та відправляти його десятками вагонів у невідомих напрямках майже щодня, але на зарплатню, як ви могли вже здогадатись, це не впливає", - зауважує він.

За словами Дубоноса, здебільшого, люди розчаровані ситуацією в "республіках": низький соціально-економічний стан, пропаганда з усіх носіїв і каналів поширення інформації та щотижневі "концерти", які як ширма приховують всю тлінність існування "республік".

"За тривалий час певна категорія людей зрозуміла, що "обіцяного" об'єднання з Російською Федерацією не буде, і вони залишилися сам на сам зі своїми проблемами, бувши відрізаними від цивілізованого світу. Люди втомились, кажуть: "Не так принципово з ким залишитись, аби не залишатися „банановими республіками" і надалі". Але знаходяться і ті, хто продовжує наполягати та відстоювати незалежність "ДНР" та невідворотність процесів, що відбулись у 2014 році. Але як показує практика, такі люди дуже швидко "перевзуваються", тому до їх думки наврядчи слід прислухатися", - розповідає він.

Молодь дедалі частіше назавжди їде з Донецька до України або Росії.

"Від великого промислового міста-гіганта залишилась лише блякла тінь колишньої величі, що з кожним днем все більше і більше скочується до настільки улюблених тут радянських реалій, де один день схожий на сотні інших. Мабуть, саме тому  оголошення від перевізників — невід’ємна ознака будь-якої дошки оголошень", - зауважив Дубонос.

"Пробувши тут тиждень після тривалої відсутності, а до цього проживши у Донецьку понад 20 років, усвідомлюєш, наскільки багато втратило місто. Після таких поїздок розумієш, що навіть щось насправді величне може стати нічим за декілька років, а люди, яких ти знав усе життя, можуть зникати за одним помахом пальця", - підсумовує він.

Нагадаємо, у Донецьку окупанти відкрили алкогольний магазин в будівлі філармонії