Наче мухи в бурштині: В окупованому Донецьку чисто, дешево, але безнадійно (ФОТО)

Про це пише Depo.Донбас з посиланням на сайт 62.

Автор матеріалу розповідає, що кожен, хто повертається наразі у Донецьк, страждає синдромом "поверненця".

"Це таке дивне легке і приємне відчуття ейфорії, коли ти виходиш в центр міста, на бульвар Пушкіна, і бачиш, що на парковці немає вільних місць. На бульварі зустрічаєш багато знайомих облич. Вулиці сяють чистотою. Полиці магазинів повні продуктів та інших товарів. І здається, що все - як раніше. Той же Донецьк, успішний, процвітаючий, і близькі - поруч", - розповідає автор.

Однак, він зазначає, що така ейфорія триває з тиждень, а потім починається повернення у реальність. Адже у місті робити геть нічого, а дешева комуналка та ціни обумовлені тим, що "молода республіка" не витрачається ні на що - за все платить "старший брат".

"За газ, воду і електрику платить Україна. І війну "молода республіка" не веде. Не вона закуповує зброю, не вона фінансує солдатів в окопах, тому може собі дозволити таку щедрість, як низькі тарифи. Коли я повертаюся в Україну, я прекрасно розумію, чому так важко живе країна, я бачу, куди вона витрачає гроші. Армія, зміцнення блокпостів, соціальні виплати", - пише автор.

Він також зазначає, що на в`їзд в окупацію на блокпостах бойовиків паспорти майже не перевіряють. А от коли виїжджаєш, то перевірка стає прискіпливою. Тому й черги такі на пунктах пропуску.

Він зазначає, що все, що наразі цікавить Захарченка і на що він виділяє кошти - це пропаганда. Білборди, плакати, прапори "ДНР" всюди.

За словами автора матералу, "ДНР" перетворюється на якусь жахливу, гротескну копію СРСР. Схожість не лише у пропаганді, а й у дефіциті та бартері.

"Сьогодні в Донецьку утворилася каста прекрасно забезпечених бабусь, які примудряються і російську пенсію отримувати, і українську, і гуманітарку від Ахметова. А оскільки гуманітарка - велика, то часто її використовують в товарно-грошових відносинах. Немає готівки - розплатилася гуманітарними макаронами", - йдеться у повідомленні.

А ще "можновладці "ДНР" надто не люблять, коли російські пенсії називають "пенсіями", бо у порівнянні із тим, що отримують жителі окупованого Криму, це копійки.

Автор повідомляє, що вугілна промисловість чи не єдина, яка працює більш-менш нормально.

"А ось шахти і заводи в окупації працюють нормально. Всі вони зареєстровані в Україні, платять податки в Україні, і з "ДНР" до них не приходять. Не хочуть зв'язуватися", - зазначає він.

Найтяжче в окупації живуть ті, хто підтримує Україну.

"Їх чимало. За моєю особистою статистикою, 10% проросійських донеччан виїхали в Росію, 10% проукраїнських - до Києва, 60% абсолютно все одно, що відбувається навколо. І залишаються 20% - справжні патріоти, які не можуть залишити своє місто. Вони дуже страждають, кожен день роблячи свій маленький особистий, ніким не помічений подвиг. Живуть з болем і надією, що театр абсурду "ДНР" коли-небудь закінчиться", - пише автор.