Московська письменниця відвідала "ДНР": Донецьк став містом жебраків, де панує депресія

Про це повідомляє "Радіо Свобода", передає Depo.Донбас.

За її слоловами, місто виглядає порожнім і занедбаним.

"Донецьк більше не цікавий, тут нічого не відбувається ... Втома і розчарування в Донецьку вчуваються в усьому, і навіть у тих, кому война - мать родна: у військових , поліцейських і чиновників нової влади немає колишньої несамовитості. Колишні добровольці, колись вступали до лав ополченців "за ідею", другий раз йдуть туди заради грошей. Адже роботи майже немає, а Росія платить ополченцям 15 тисяч рублів, космічні за місцевими мірками гроші . Так-то зарплати рідко перевищують 10 тисяч, а мног ие раді отримувати і п'ять", - пише Александрова-Зоріна.

"Про політику майже ніхто не говорить, не почуєш тут ні про Порошенко, ні про Путіна. Всі тільки й говорять, що про їжу. І так ніжно, ніби мова про щось рідне, близьке. Чи не хліб, а хлібець, що не молоко , а молочко, що не кров'яна ковбаса, а "кровяночка". Це лексика блюдей, які недоїдають. З другого міста Україні Донецьк перетворився на місто жебраків. Звичайно, тут є кав'ярні, бари, ресторани, хоч і напівпорожні, і хтось навіть проводить в них час, але в цілому рідко можна побачити людей, що навіть просто гуляють по вулицях. у Донецьку панують апатія і післявоєнна депресія", - констатує Александрова-Зоріна.

Вона розповіла, як в магазині в центрі Донецька старенька, що просила милостиню, поцілувала їй руку, коли побачила 50 рублів.

"Рознощиця на автовокзалі буквально благала мене купити газети, і коли я віддала їй десять рублів за газету, яку не взяла, вона довго не відходила від мене, називаючи "гарненькою, добренькою, миленькою". Якщо в магазині оплатити літній людині покупки, тобто ризик, що він буде ридати у вас на грудях, тому що 200 рублів, які ти віддаси касиру, - це "величезні, величезні гроші". Бачити все це нестерпно", - повідомляє письменниця.

"Звичайно, я зустрічала чимало тих, хто в 2014-му сподівався, що Донецьк стане Росією. Одна жінка, ніяковіючи і сміючись над собою, сказала: "Спочатку раділи, такі все натхнені були, думали, ось тепер заживемо! А у нас як було, так непогано було, стабільність була. Нормально в загальному жили. Але думали, будемо жити ще краще, он нам Росія які гори золоті обіцяла! Я до дочки в Україну приїжджала і все говорила їй та свахи: у нас все буде, рай просто! Ну, а ось що вийшло...", - зазначає Александрова-Зоріна.

"Донеччани вважають, що Росія їх зрадила, а й повернення України бояться, тому що впевнені: ніхто не буде розбиратися, хто і чому з них тут залишився. Тому приречено чекають, що тут тепер так і буде територія без законів, правил і майбутнього. при цьому, якщо б була якась "чарівна кнопка", яка могла б повернути в ситуацію 2013 року, більшість жителів "ДНР" неодмінно б її натиснули. у цьому мої суб'єктивні відчуття збігаються з результатами закритих досліджень СБУ, яка повідомила, що повернення контролю Україна над сепаратистськими територіями хочуть більше 70% жителів "народних республік", - пише Александрова-Зоріна.