П'ять загроз для мешканців "ЛНР" і "ДНР" у 2021 році

2020 рік багато що змінив у житті мешканців "ЛНР" і "ДНР", які й без коронавірусу ледве животіли, а тепер і зовсім існують у безвиходді. Про це кажуть і ватажки-колаборанти, наприклад Олександр Ходаковський, Андрій Пургін, російський диверсант Ігор (Гіркін) Стрєлков. Ніхто з них не прогнозує окупованому Донбасу щасливу долю, навпаки, усі кажуть про цю територію як про "клоаку". 

Крім того,  маріонеткові "уряди" минулого року запустили процеси, які у довгостроковій перспективі остаточно вб'ють регіон. У 2021 мешканцям "ЛНР" і "ДНР" загрожує не тільки славнозвісне "МГБ", "підвали" і арешти – це давно зрозуміло.  Саджають і катують бойовики своїх і чужих вже сьомий рік, тож потрапити у м'ясорубку може кожен. 

Нині ж поговоримо не про загрозу репресій, а про інші побутові і економічні проблеми, які змушуватимуть навіть впертих "русскомірцев" замислитися: вмирати разом з "Л-ДНР", або пошукати для себе і своїх дітей краще місце для життя.

1. Ізоляція мешканців "ЛНР" і "ДНР". Непрацюючі КПВВ

З весни-літа 2020 року КПВВ на Донбасі працюють з обмеженнями через примхи ватажків, пропускають людей тільки два: у Станиці (кожного дня) і Новотроїцькому (двічі на тиждень). Російські пункти пропуску на непідконтрольному кордоні також працюють нестабільно. Все це буквально ізолює мешканців окупованого Донбасу від зовнішнього світу: пенсіонери не можуть виїхати за українськими пенсіями, випускники не можуть виїхати, щоб вступити в український виш. Їм окупаційні адміністрації вигадують додаткові заборони і обмеження, тільки щоб втримати на окупованій території, ламаючи молодим людям життя. Через обмеження на КПВВ виїхати назавжди з "Л-ДНР" з речами і меблями або технікою на українську територію складно і дорослому населенню. У 2021 році ізоляція триватиме під будь-яким приводом, окупанти відчули, що таким чином мають владу над мешканцями, не дозволяючи населенню розповзатися в Україну і на Росію.

2. Закриття шахт і промислових підприємств в "ЛНР" і "ДНР"

Окупаційні адміністрації вже розпочали процес відмови від шахтарської справи у 2020 році: в "ЛНР" навесні закрили шахти "Новопавлівська", "Міусинська", "Вергелівська", влітку – шахту "Никанор-Нова". В "ДНР" розпочали ліквідацію шахт за прикладом "ЛНР" восени. Список закритих шахт "ДНР" не повідомляє, але з джерел відомо про закриття не менше п'яти вугільних підприємств на окупованій Донеччині. Цей процес триватиме і в 2021 році. Шахти на Донбасі завжди були дотаційними, їх до 2014 року утримувала Україна, а в Кремлі фінансувати збиткові підприємства бажання не мають. Шахтарі мають величезні борги з зарплати – наприклад, на "Макіїввугілі" не бачили зарплату чотири місяці,  вугільники "ШУ "Донбас" не отримують зарплату з березня 2020 року. Поступово усі шахти в "ЛНР" і "ДНР" будуть закриті і затоплені, це лише справа часу. 

Така ж доля чекає, на жаль, і на промислові підприємства. Металургічні і коксохімічні заводи зношуються, іржавіють і не мають сировини, тому працюють на 10% від потужності. Яскравий тому приклад – Алчевський меткомбінат або ж Єнакієвський. Заводи типу "Стиролу" або "Силуру" не мають ринків сбуту, працювати їм на невизнаній території немає сенсу. Тому "Стирол" законсервували, "Силур" поки жевріє, але скоротив працівників і не платить зарплату. Всі підприємства і шахти окупанти "віджали" в українських бізнесменів або в українських держустанов у 2016 році. І, власне вже тоді їхня доля була прогнозована. Тепер вона вже очевидна. Працівники цих горе шахт і заводів, які намагаються страйкувати, влаштовують "мирні сходи" з вимогами виплатити їм зарплату, проте краще б не втрачали на це час, а подумали, куди вони можуть поїхати, влаштуватися, аби вчасно втекти з "Л-ДНР" і вивезти свої сім'ї. 

3. Проблеми з питною водою і пориви каналізації

Зношеність водогонів і каналізаційних мереж в "ЛНР" і "ДНР" наближається до апогею. У Донецьку скаржаться на жовту "питну" воду з крану, через пориви регулярно немає води у Макіївці, Єнакієвому, Сніжному, Торезі, Кіровському. На Луганщині ті ж проблеми у Брянці, Ровеньках, Стаханові, Свердловську, Красному Лучі. Комунальники латають дірки, але це не рятує, пориви на водоводах відбуватимуться допоки труби не перетворяться на решето. А тоді водопостачання просто припинеться. Вкладати гроші і повністю міняти мережі Кремль не буде. Власне, чому він раптом повинен це робити, якщо мільйони росіян у XXI столітті живуть без водогону і каналізації, Донбас теж так житиме.

Ось, власне останній приклад проблем з водоб в "ДНР". Макіївка 15 січня, вже два місяці вода з пориву у трубі заливає прибудинкові ділянки, розмита дорога, почалося просідання грунту. Комунальники не діють, жителі намагаються своїми силами будувати загородження, щоб захистити свої ділянки і будинку. 

"Шансів на швидке вирішення проблеми у місцевих мало. Це депресивне місто з малою кількістю платоспроможного населення. Багато хто не оплачує комунальні послуги. Працівникам не платять зарплату, особливо у вихідні. Немає грошей на ремонт і на матеріали для його здійснення", – повідомляють з Макіївки.

4. Перетворення населених пунктів "ЛНР" і "ДНР" на Прип'ять

Закриття містоутворюючих підприємств - шахт і заводів, неможливість знайти роботу, проблеми з водопостачанням, зношеність житлового фонду (дахи, що текуть, будинки, що тріскаються і осідають ніхто ж не ремонтує) і доріг змушуватимуть більшість людей шукати іншого місця для життя. Саме тому мешканці маленького окупованого міста Зоринськ влітку 2020 року відчайдушно мітингували проти закриття шахти "Никанор-Нова". Вони записували свій страйк на відео і, не приховуючи правди, казали: якщо шахти не буде, їхнє місто вмре. Шахту таки закрили, тож скільки ще протягне Зоринськ – рік, два? – питання риторичне. 

І таких сіл, міст і містечок на окупованому Донбасі дуже багато. Коли у 2014 проукраїнсько налаштовані користувачі соцмереж поширювали апокаліптичні фото мертвих міст "звільнених" росіянами Абхазії та Осетії, мешканці "ЛНР" і "ДНР" не вірили, що те ж саме чекає на окупований Донбас. Минуло сім років, і підконтрольна Кремлю територія впритул наблизилася до цього апокаліпсису. 

5. Пересихання водойм і річок, просідання грунту, радіаційна загроза в "ЛНР" і "ДНР"

Це ще одна причина, яка змушуватиме людей тікати. На Луганщині водойми почали масово висихати з 2020 року – саме через закриття шахт і порушення воловідливу. В Луганську у парку ім. Горького повністю висохло озеро "Вісімка", яке колись було місцем молодіжних гламурних тусовок. Шахтні води живили, наприклад, і величезне промислове Ісаківське водосховище, яке майже повністю висохло. Цей резервуар – єдине джерело води для Алчевського металургійного комбінату, і його зникнення призведе до того, що завод буде зупинений. 

На окупованій Луганщині через закриття підприємств регіон втратив кілька мільйонів кубометрів води, яка пішла з місцевих водойм і затопила шахтні виробки. Через затоплення шахт "Новопавлівська", "Міусинська", "Вергелівська"  і припинення водовідливу шахти "Романська" райони і міста залишаться без водопостачання. У таких річках як Міусік, Кришталева, Ломуватка, Біла шахтні води складали більше 50% від загального стоку. 

На окупованій Донеччині інша проблема – землетруси. Макіївку, наприклад, трясло так, що в будинках падав посуд і утворювалися тріщини на стінах. В Горлівці на території одного з селищ просів грунт і горіла земля. Місцеві казали, що горіння відбувається за рахунок газу, який виходить из покинутих і затоплених шахт.

Також "ДНР", "ЛНР", Україні і Росії заразом загрожує екологічна катастрофа через затоплену шахту "Юнком", у якій за радянських часі було здійснено ядерний вибух. Три роки тому окупаційні адміністрації припинили відкачування води з цієї шахти і наразі радіоактивна вода вже надходить у питні горизонти. 

Доктор технічних наук, головний науковий співробітник Інституту телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України Євген Яковлєв розповів Радіо Свобода, що Донбас на порозі кризи через підняття грунтових вод, яке може призвести, в тому числі, і до сейсмічної активності. "Підземні ходи об'єднують розділений Донбас, причому страждати в разі затоплення буде, в першу чергу, підконтрольна Києву частина. Для підземної води політичних кордонів не існує, вона тече за своїми законами. І ми нижче них за гіпсометрією. Донецьк, Горлівка, Стаханов – це зона вододілу, вони вище. Качати з глибини 250-300 метрів рази в 3-4 дорожче, ніж з глибини 60-80 метрів ", – пояснює Яковлєв.

Тож, на жаль, у майбутньому може так статися, що через екологічну катастрофу тікати доведеться не тільки з окупованого, але й з українського, і навіть російського Донбасу.