Жителька Кримського розповіла, як "русскій мір" за одну мить знищив їхнє життя

Родина з розбитого селища Кримське на Луганщині розповіла, як за кілька хвилин російська ракета, що влетіла в їхнє житло, знищила все, що вони мали

Про це повідомляє Depo.Донбас з посиланням на мобільну прес-групу ОТУ "Північ".

"Як ви думаєте, скільки часу потрібно, щоб все ваше попереднє життя стало минулим? А ви, якщо пощастить і залишитесь живі, – то залишитесь просто… людьми. Без нічого. Тобто, зовсім без нічого. Без документів, грошей, одягу і навіть власного будинку. Все. Є тільки ви. Так от, для цього потрібно лише кілька хвилин і одна російська ракета, випущена російсько-терористичними військами. Спалах. Вибух. Пожежа. Ви стоїте поруч, в тому, в чому встигли вибігти з палаючого будинку, і, притискаючи до себе дітей, дивитесь, як згорає знищене "руським міром" ваше набуте за життя майно", - розповіла Наталія Сапигіна, жителька Кримського.

Саме так сталося з її будинком взимку: снаряд прилетів прямо в будинок і згоріло геть усе. Родина опинилася на вулиці. 
Зараз вони разом з чоловіком виховують трьох онуків. Такий тягар ліг на плечі двох пенсіонерів після того, як десять років тому раптово померла їхня донька. 

 

Пенсій Наталі  та чоловіка не вистачало ні на шо. Сільська рада, після обстрілу, купила родині старенький будинок в селі Кримське, неподалік зруйнованого. Але там лише стіни. А діти потребують не лише харчування, а й одягу, речей для школи.

"Раніше в нас були свої паї, ми тримали якусь птицю, було легше. Але як це робити зараз? Та ніяк. Війна у нас просто попід вікнами", -  каже жінка.

Родина надзвичайно радіє будь-якій допомозі, що її привозять сюди офіцери цивільно-військового співробітництва. Для них це не просто допомога, а можливість вижити у складних умовах бойових дій.

"Я вклоняюсь всім людям, які передають для нас і речі, і продукти, і навіть меблі. Зрозумійте, от внучка підросла, потрібно більше ліжечко, а де його взяти? Або інша наша донечка, вже хоче мати якесь платтячко, чи просто олівці… А ще наш внук… Хлопець - і цим все сказано. Що я б могла на пенсію? Проживаючи в чужому будинку? Да нічого! Я дякую, що ви не забуваєте нас. Ви люди з великими серцями, я молюсь за вас", - каже Наталя.

 

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Донбас