Правозахисники розповіли, чи сподіватися переселенцям Донбасу на компенсацію за зруйноване житло

За словами юриста правозахисної групи Марини Кіптіли, згідно з чинною постановою Кабміну № 623, право на отримання допомоги мають лише ті громадяни України, чиє житло було зруйноване та які залишилися на попередньому місці проживання та/або в межах відповідного населеного пункту, передає Depo.Донбас.

Вона зазначила, що фактично сфера дії постанови № 623 не поширюється на внутрішньо переміщених осіб.

"Вперше з початку конфлікту Уряд видав законодавчий акт, яким створив механізм надання компенсації за будинки, зруйновані внаслідок конфлікту (Постанову № 623). Однак був ухвалений не окремий нормативно-правовий акт з чітко визначними процедурами, а внесені зміни до вже існуючої Постанови уряду № 947, яка містить чітку прив’язку до території – навіть у назві йдеться про осіб, які залишилися "на попередньому місці проживання", - поячснила Кіптіла. 

Проте "Правозахисна група "СІЧ" здійснює супровід трьох внутрішньо-переміщених осіб, чиє майно було зруйновано або пошкоджено внаслідок збройного конфлікту.

"Дві справи перебувають на розгляді у Верховному суді, оскільки рішення судів попередніх інстанцій були не на користь заявників. Їм відмовили у виплаті компенсації з необґрунтованих, на нашу думку, підстав. Так, наприклад, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області дійшов висновку про відсутність причинно-наслідкового зв’язку між діями України в особі Кабінету Міністрів, як відповідача, та зруйнуванням майна заявниці", - йдеться у повідомленні.

Як зауважила суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Ступак Ольга В’ячеславівна у своєму коментарі виданню "Закон і Бізнес": "Сьогодні перед вирішенням цих питань судова система фактично залишилася наодинці. Адже законодавчий орган не ухвалив закону, що визначає порядок компенсації шкоди, спричиненої саме подіями на сході України. Він міг би не тільки зробити судовий захист громадян більш ефективним, але й дав би їм можливість взагалі уникнути судових спорів: кожний компетентний орган виконував би свої функції відповідно до цього спеціального закону. Натомість, вирішення питання лягло на плечу суду".

Постанова № 623 для зазначених осіб передбачає тільки один вид компенсації – грошову компенсацію, розмір якої не залежить від фактично завданих збитків та проведеної оцінки майна, а обмежений сумою у 300 тис. гривень (близько 12 тис. дол. США). Це еквівалентно приблизно 24-26 кв. м житла у районах, постраждалих від конфлікту, чого недостатньо для сімей, які складаються більш ніж з однієї особи. До того ж в чинному бюджеті асигнувань на цей механізм не передбачено, і Уряд, ймовірно, не зможе включити запит на фінансування до бюджету на наступний рік, через що виплата компенсацій буде відкладена на період після 2020 року.

Кошти, витрачені у рамках виплати компенсацій за зруйноване житло, Україна збирається згодом включити до консолідованої претензії до Російської Федерації щодо реалізації її міжнародно-правової відповідальності за збройну агресію проти України.

Для отримання компенсації постраждалі мають подати відповідні заяви та документи до спеціально створених Комісій при обласних державних адміністраціях (обласних військово-цивільних адміністраціях), які будуть приймати рішення про надання грошової компенсації. Форми необхідних документів і порядок розгляду заяв мають бути розроблені МінТОТ.

За даними Управління Верховного комісара ООН з прав людини, станом на лютий 2019 р. пошкоджено або зруйновано близько 50 тис. будинків по обидва боки від лінії зіткнення, з яких близько 20 тис. будинків – на підконтрольній уряду України території.

Нагадаємо, в Україні протягом місяця кількість зареєстрованих переселенців виросла більш ніж на три тисячі людей.