Округ №52: Чи позбудеться Торецьк статусу "князівство Шкірі"
Прифронтовий округ досі залишається під впливом багаторазового нардепа-"регіонала", якого часто помічають у кримській Гаспрі
Журналісти Depo.ua в рамках проекту "Вибори-2019. Повне оголення" створили електоральну карту виборчих округів. Ми розповідаємо як змінювались межі округів, хто і коли перемагав на окрузі, а головне завдяки чому, які технології застосовувалися, які були успішними, а які – ні. Хто претендує на цей округ на майбутніх виборах та які у них позиції. Все ця інформація - вже у відкритому доступі на порталі ВИБОРИ-2019.
Округ №52
Центр – місто Торецьк
Опис меж: Дебальцеве, Торецьк, Калінінський район міста Горлівка
Орієнтовна кількість виборців – 156 353
Місцезнаходження ОВК – Торецьк
Торецьк - прифронтове шахтарське місто на Донеччині, звідси до окупованої Горлівки усього 19,7 км. Тут з 1998 року царював один мер Володимир Слєпцов, з 2002 курує місто нардеп Ігор Шкіря. Після втечі екс-президента Віктора Януковича він відрікся від Партії регіонів і примкнув до "Відродження". Але суті це не міняє. Син Шкірі сидить у міськраді Торецька депутатом, колишній зять Слєпцова Володимир Рибак - помічник Шкірі і також депутат. Отже ці люди продовжують керувати містом. У 2014 році вони голосували за проведення "референдуму" "ДНР", і тільки зараз одного учасника цієї сесії - Слєпцова притягнули до відповідальності. Околиці Торецька і досі періодично обстрілюють бойовики. З виборами тут плутанина - у 2014 році вибори у Верховну Раду відбулися, хоча навколо тривали бойові дії, а в 2015 вибори у місцеві органи влади вирішили не проводити через наближеність до фронту. Чи відбудуться тут вибори у 2019 році - невідомо.
Парламентські вибори у багатомандатному виборчому окрузі (межі округу №52)
1998 рік |
КПУ - 40.35% (47,2 тис. голосів) Блок "Трудова Україна" - 20.46% (23,9 тис. голосів) Блок "Партія праці та Ліберальна партія – РАЗОМ" - 8.27% (9,6 тис. голосів) |
2002 рік |
Блок "За Єдину Україну" - 38.82% (48,2 тис. голосів) КПУ - 31.28% (38,8 тис. голосів) СДПУ (о) - 4.83% (6 тис. голосів) |
2006 рік |
Партія регіонів - 74.77% (101,3 тис. голосів) Блок "Народна опозиція" - 7.83% (10,6 тис. голосів) КПУ - 4.32% (5,8 тис. голосів) |
2007 рік |
Партія регіонів 76.54% - (97,1 тис. голосів) КПУ - 7.73% (9,8 тис. голосів) БЮТ - 3.73% (4,7 тис. голосів) |
2012 рік |
Партія регіонів - 70.52% (61,1 тис. голосів) КПУ - 18.28% (15,8 тис. голосів) "Батьківщина" - 3.34% (2,9 тис. голосів) |
2014 рік |
"Опозиційний блок" - 51.50% (6 тис. голосів) БПП - 12.02% (1,4 тис. голосів) КПУ - 11.05% (1,3 тис. голосів) |
Довідка: Згідно з даними ЦВК, під час парламентської кампанії 2014 року в межі цього округу входили Торецьк, Дебальцеве, Калінінський район міста Горлівка. Проте останні два населені пункти вже у 2014 році були або остаточно окуповані, або ж, як Дебальцеве, перебували на лінії вогню і переходили з рук у руки, тому вибори там не проводилися.
Що ж стосується парламентських перегонів попередніх років, то у 1998-2002 роках більша частина цієї території входила в округ №57, у 2006-2007 роках Торецьк приєднали жо костянтинівського округу №45. І тільки з 2012 року Торецьк знову став окремим округом, отримавши номер 52.
На президентських виборах 1999 року Торецьк був приєднаний до авдіївського округу №62, у 2004 - до селидівського округу №57, у 2010 - до горлівського округу №52, у 2014 це також був горлівський округ №52, але вибори там не проводилися, оскількі як Горлівка, так і Торецьк були окуповані.
Парламентські вибори (межі округу №52)
1998 рік |
Микола Кравченко (КПУ) - 29,89% |
Ігор Шкіря (блок Партія праці та Ліберальна партія – РАЗОМ) - 15,01% |
2002 рік |
Ігор Шкіря (За Єдину Україну!) - 45,71% |
Геннадій Масленніков (КПУ) - 14,61% |
2006 рік |
Партія регіонів - 74,77% |
Блок "Народна опозиція" - 7,83% |
2007 рік |
Партія регіонів - 76,54% |
КПУ - 7,73% |
2012 рік |
Ігор Шкіря (Партія регіонів) - 60,74% |
Володимир Поддубний (самовисування) - 13,47% |
2014 рік |
Ігор Шкіря (самовисування) - 41,71% |
Олег Жебський (самовисування) - 19,46% |
У 1998 році на парламентських виборах від цього округу у Раду пройшов комуніст, генеральний директор асоціації "Укрвогнетрив" Микола Кравченко. Він залишив позаду "ліберала" Ігоря Шкірю. Кравченко - класичний комуніст, який поринув у політику з заводського парткому. Паралельно з роботою на промислових підприємствах області він очолював партосередки. Кравченко ще тричі обирався нардепом, але не від округу, а за списками КПУ. У Раді був першим заступником голови Комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва. Він недолюблював "регіоналів" і навіть у періоди дії коаліційної парламентської угоди між КПУ і ПР називав комуністів на Донеччині опозицією.
У 2002 році Шкіря взяв реванш на окрузі. Відійшовши від лібералів він прибився до Партії регіонів і з 2002 року курував Торецьк, Дебальцеве та Горлівку.
Шкіря прийшов у політику з комерції, у його офіційній біографії йдеться, що на початку 90-тих він заробив свій перший капітал торгівлею калькуляторами Citizen, які привозив у Донецьк з Москви. А потім, у 1997-му, раптом став депутатом міськради Донецька. Що було між цими періодами - невідомо.
На момент обрання був президентом товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Іліташ". Це багатопрофільна структура, в яку входили понад 20 підприємств різного напрямку (виробництво залізобетонних конструкцій, транспорт, будівництво, медіа-бізнес, туризм). Згодом він став почесним президентом і контроль над бізнесом не втрачав. А згодом навіть розширив його. Під крило Шкірі перейшов Миронівський завод залізобетонних конструкцій (ЗАТ "Бетон Нова"), потім Донецький завод залізобетонних конструкцій. У 2007 році керівники ВАТ "Донінформцентр" заявили, що компанія "Іліташ" намагається захопити п'ятиповерховий офісний будинок у Донецьку. Будинок таки перейшов у руки Шкірі: після збільшення статутного фонду в 25 разів співвласники будинку не змогли викупити нові акції та оскаржити в суді проведення додаткової емісії.
Шкіря також мав бізнес на території Російської Федерації - ТОВ "Торговий Дім "Бетон Нова".
У складі його бізнес-структури був транспортний напрямок (ТОВ "УкрБус" і ТОВ "Укрбудтранс") і турбізнес ("Іліташ-тур", парк-готель "Марат" у Криму розташований біля підніжжя гори Ай-Петрі на території знаменитого вічнозеленого парку "Чаїр", Центр відпочинку "Клуб Сирена" у Мелекіно на Азовському морі).
У 2006-2007 роках Шкіря знову стає нардепом за списками Партії регіонів, а в 2012-му і 2014-му перемагає на цьому ж 52 окрузі.
За ті часи він встиг побути радником тодішнього прем'єра Миколи Азарова з питань транспорту, членом Комітету ВР з питань транспорту і зв'язку. А також відзначитися у низці скандалів із зіхопленням парку та пляжної зони у Криму в селищі Гаспра, де знаходиться його парк-готель "Марат". Охоронців готелю неодноразово затримували за побиття місцевих мешканців, порушували карні справи, доля яких невідома. Працівники курортної сфери Ялти навіть скаржилися на Шкірю тодішньому президенту Віктору Януковичу: мовляв, їх змушують втілювати в життя сумнівні схеми з продажу путівок, закупівлі товарно-матеріальних цінностей. Через це курортна система Ялти була втягнута у судові і нескінченні перевірки підприємств фіскальними органами.
На парламентські вибори у 2014 році Шкіря йшов як самовисуванець, а після обрання увійшов в депутатську групу "Відродження".
У ЗМІ зазначають, що він має запальний, вибуховий характер, дуже часто кричить і нервує, хворіє на манію величі. "Я - ваш товариш вищої категорії", - казав про себе Шкіря на сесії селищної ради Гаспри у 2010 році.
У 2017 році Шкірю бачили на території парку-готелю "Марат" в Гаспрі (Велика Ялта) кінцевим бенефіціаром якого він був. Нардеп відпочивав там із сином, хоча мав бути у Раді на засіданні.
За даними російського порталу держзакупівель, парк-готель "Марат" за роки анексії Криму РФ уклав п'ять держконтрактів з урядом Москви на суму близько 89 мільйонів рублів. Більше 48 млн рублів парк-готель отримав від уряду Москви вже в лютому цього року.
Проте у своїй декларації за 2017 рік Шкіря не зазначив ані готель "Марат", ані "Іліташ", ані інший вищеперерахований крупний бізнес. Згідно з декларацією Шкіря є кінцевим бенефіціарним власником тільки "Українського рейтингового агентства "УРА".
На президентських виборах 1999 року Торецьк був приєднаний до авдіївського округу №62, у 2004 - до селидівського округу №57, у 2010 - до горлівського округу №52, у 2014 це також був горлівський округ №52, але вибори там не проводилися, оскількі як Горлівка так і Торецьк були окуповані.
Президентські вибори (межі округу №52)
1999 рік. 2 тур |
Леонід Кучма - 52,64% |
Петро Симоненко - 41,71% |
2004 рік. 3 тур |
Віктор Янукович - 94.79% |
Віктор Ющенко - 2,96 % |
2010 рік. 2 тур |
Віктор Янукович – 92.76% |
Юлія Тимошенко – 4.62% |
2014 рік |
вибори не проводилися |
вибори не проводилися |
Більше новин про події у світі читайте на Depo.Донбас