Навіщо Ахметов влаштував шахтарський вертеп під Радою

Шахтарські напівп'яні перфоманси у Києві ні що інше, як маріонеточна вистава одного актора - колишнього володаря Донбасу Рината Ахметова, який намагається викачати якомога більше грошей з держави
Навіщо Ахметов влаштував шахтарський вертеп під Радою
Навіщо Ахметов влаштував шахтарський вертеп під Радою

У столиці другий день поспіль бунтують близько двох тисяч людей у шахтарських касках, які кажуть, що прибули вибивати свою зарплату і виступили за відставкуміністра енергетики і вугільної промисловості Володимира Демчишина. Більшість з них стверджує, що працює на шахтах компанії ДТЕК Ахметова, зокрема звучала назва "Павлоградвугілля", але насправді казати точно, що всі вони дійсно шахтарі не береться ніхто. Якщо, наприклад, деякі з них прибули з окупованої території, то яким чином і хто саме їх вивіз? І взагалі, якщо у них немає грошей, то звідки вони взялися на автобуси, бензин і променад з алкоголем у Києві?

«Війна з шахтарями» - так назвала газета Daily Mirror події 80-х років минулого століття в Великій Британиї, коли одна за одною закривалися шахти, а мітинги робітників жорстоко придушувались поліцією.

Просте питання, чому вони прийшли вимагати зарплату у держави, а не у володаря приватних шахт, який через своїх менеджерів пригрозив не виплачувати кошти, ставить їх в глухий кут. Організовано звезені у столицюнагодовані, я деякі навіть напідпитку, перебуваючи під наглядом так званих кураторів акції горняки не можуть второпати, що насправді Ахметову немає діла до їхніх зарплат.

"Гудок" вже не діє, тому втікач-бізнесмен вирішив запустити програму "почуйте Ахметова" і у кращих традиціях шантажу поставити перед державою умови, лобіюючи підвищення тарифу для теплової генерації і встановлення ціни на вугілля українського виробництва на рівні імпортного. Зокрема, компанія Ахметова, без підвищення плати за поставлену електроенергію, відмовляється купувати вугілля і у державних шахт для своїх теплоелектростанцій заявляючи, що платити зарплатню шахтарям буде нічим. Гірняків своїх шахт ДТЕК вже попередив, що не виплачуватиме зарплату з травня, не називаючи причини.

У березні 1984 року уряд Великої Британії виступив 
з пропозицією про закриття 20 з 174 державних шахт і скорочення на 20 тисяч робочих місць (усього в галузі працювало 187 тисяч осіб). Шахтарі оголосили загальнонаціональний страйк. Тетчер відмовилася прийняти умови страйкуючих.

Крім того, від менеджерів ДТЕК вже звучали погрози скоротити видобуток вугілля у Павлограді, зупинити блоки на своїх ТЕС, що за умови окупації шахт Донбасу, залишить Україну без електроенергії. Енергохолдінг Ахметова робить те, що і звик робити, користується своєю монополію для досягнення надприбутків. Держава в обличчі Міненерго стоїть на своєму, заявляючи, що не збирається підвищувати тариф і тим самим оплачувати вартість видобутку вугілля, яка вже зашкалює. Ахметов і компанія не бажають втрачати важелі і усвідомити, що видобуток вугілля або повинен бути рентабельним, або не бути взагалі. Така схема працює у цивілізованих країнах світу, де закриття збиткових шахт - звичайна справа. Неможна видавати на гора дідівськими засобом, ризикуючи життям робітників, не займатися модернізацією роками і продовжувати доїти державу, змушуючи її платити за некомпетентність приватних власників шахт.

Через рік після початку страйку, в березні 1985 року, Національна спілка гірників Велікої Брітанії була змушена відступити.

Насправді в України вдруге з'явився унікальний шанс - розрубати цей гордіїв вузол і прикрити лавочку виплат дотацій вугільній галузі. Це вдасться з найменшими соціальними наслідками за умови, якщо держава зможе перепрофілювати шахтарів, які змушені будуть втратити роботу. Негативний досвід реструктуризації шахт Україна вже пережила у 90-х, коли шахти були закриті, шахтарів намагалися перевчити шити рукавиці, але гроші на перепрофілізацію зникли у карманах місцевих князьків, а на Донбасі для збіднілих і викинутих на узбіччя гірняків з'явився новий спосіб заробітку - копанки. Тому, якщо влада в Україні проґавить другий шанс - нарікати не буде на кого.

Уряд Великобританії закрив в 1985 році 25 нерентабельних шахт, а до 1992 року 
їх число склало 97. Решта шахт були приватизовані.

Дотримуючись оптимістичних поглядів, якщо і міняти Демчишина, то на більш жорству людину, яка не побоїться сказати правду і діяти - у нас немає грошей утримувати таку кількість збиткових шахт. Колись, насправді не так давно - всього біля 30 років тому, те саме зробили у Великобританії. Шахтарські профсоюзи проклинали прем'єра Маргарет Тетчер, шахтарі вчиняли масові безлади, підпали у Лондоні, кидалися під її авто. Але вона була незламною. В підсумку робітники вчилися іншим професіям, особливо вперті, щоправда втратили все, але держава позбулася дотаційної галузі і змогла розвиватися.

Так само, як і в Україні, з нерентабельними шахтами Шльонська носяться у заможній Польщі. Цим фактом себе можна втішати, але, здається, польська економіка далека від колапсу. Нам, як тим, хто досягнув дна, втрачати немає чого.

P.S. До речі, на території Донбасу, що окупована "ДНР", бойовики заявили про закриття 19 шахт. А ні мітингів, а ні організованих походів під вікна Захарченка, тамтешні шахтарі чомусь не організували.