Козловський розповів про книги, підтримку та тиск у полоні бойовиків

Як передає Depo.Донбас, про два роки у полоні "ДНР" він розповів ТСН.

Вчений каже, що в окупації залишилася величезна кількість книг: які він читав і які писав сам.

"Майже все залишив там. І книжки – їх багато дуже, їх не вивезти. І ті, що писав там, залишив тим, хто там досі. Хлопці читають там, кажуть – їм допомагає. Найважливіше – спогади. Вони всі в голові. Взагалі там є традиція, щоб нічого не брати з місць позбавлення волі", - пояснив він.

Козловський каже, що література за ґратами сприймається інакше, ніж у вільному житті.

"Більшість звичайних людей працюють і не мають часу, аби читати літературу або займатися собою. А там вимушені – або ти можеш збожеволіти, або ти розвиваєшся. Тому література, нормальне спілкування відіграють важливу роль, щоб людина не збожеволіла", - зазначив він.

Колишні бранець зазначив, що у полоні люди відчувають великий психологічний тиск і моральний тиск.

"По-перше – це умови перебування. Якщо людина перебуває "на підвалах" або в маленьких камерах – там немає нормального спілкування, необхідного людям. А тут підвали СІЗО, в яких в радянські часи утримували тих, хто засуджений до смертної кари. Потім тих, хто відбуває довічне покарання, і нас також там всіх тримали. Там і зараз тримають багато людей, особливо не згодних з подіями, які там відбуваються. У колоніях там ситуація трохи краща, хоча й не завжди. У 97-й колонії, де були наші військові, говорили, важкі умови. Де був я – легше", - пояснив учений.

За його словами, в незаконному ув'язненні він познайомився з цікавими людьми.

"Було дуже багато знайомств. Люди, які перебували в таких умовах, підтримують один одного і, думаю, далі також підтримуватимуть", - зазначив він

Козловський каже, що більшість тих, хто починав в 2014-15 роках воювати, зараз в колоніях за різними статтями.

"Більшість за сфальсифікованими обвинуваченнями, щось підкинули, наприклад, або дійсно за скоєні злочини – грабіж, крадіжки. Здається, це політика. Таке враження складається, хоча не можу сказати достовірно. Ніби навмисне переписування історії. Так буває в історії – коли революція відбувається, а потім знищуються ті, хто її робив. Це ми бачимо ще від Французької революції. Будь-які події, навіть сепаратистські, мають такий самий сценарій", - пояснив науковець.

Козловський вважає, що місцеві не вельми задоволені тим, що відбувається на окупованій території Донбасу.

"Багато з них сумує за часами, коли були в Україні. Вони не можуть сказати це відкрито, це вже розцінюється як пропаганда і підтримка України, хоча ці люди можуть бути і не проукраїнськими. Просто звичайні люди, які живуть своїм життям і хочуть, щоб воно було таким, як раніше. Зараз у них таких умов немає, і вони сумують за звичайними речами. Наприклад, за українськими продуктами чи за часами, коли не було комендантської години", - розповів чоловік.

Про себе Козловський також повідомив, що на нього персонального тиску не чинили.

"Ще від початку, коли це були "підвали", мені одразу сказали – ви людина зріла, переконувати в чомусь вас не будемо, знаємо вашу проукраїнську позицію, ви її демонструєте, ми не будемо вас переконувати, час витрачати. Сказати, що саме до мене був психологічний тиск – так важко сказати. Можу сказати, що в колонії нормально ставились і враховували мою позицію. Говорили – ми поза політикою тут, це просто режим, в якому ми всі перебуваємо", - розповів він.

Козловський розповів, що порівняно лояльне ставлення до нього було й з боку наглядачів.

"Мені дозволяли мати свій режим – не дуже ранній підйом. Я підтримував себе фізично – займався вправами, дихальними практиками. Свій розпорядок вживання їжі я мав. Писав, є рукописи, навіть вірші писав", - розповідає він.

Навіть у таких умовах вчений проводив свої дослідження.

"Там є телевізори, дивитися дозволяли. Українських каналів там майже немає. Російські або місцеві канали. Я дивився їх, як дослідник, щоб зрозуміти механізм впливу на людей, інформаційної війни. Цей механізм простий, прості методи маніпулювання свідомістю. Якщо немає іншого продукту, люди їдять і цей продукт", - зізнався він.

Він також зазначив, що отримував звістки з України і знав про акції підтримки, які влаштовувалися.

"Я знав, що відбувається, мені передавали. Знав, що така в мене підтримка сильна в Україні. І я вдячний всім і засобам масової інформації, і Вакарчуку, і Джамалі, і президенту, і Геращенко Ірині, всім я вдячний. Мене підтримували всі, і мені передавали з України і їжу, і інше, і учні передавали", - пояснив науковець.

У той же час професор розповідає, що не у всіх були такі умови, як у нього.

"Коли я поїхав вже до колонії, мені розповіли, що людина, яка була поруч там "на СІЗО", повісилась. При тому, що звинувачення були надумані – він просто здавав квартиру людині, яку звинуватили у шпигунстві. Йому сказали, що за це дадуть довічне, і він повісився. Такі випадки є, хтось не витримує і ламається", - констатував він.

Козловський додав, що страшно було тільки спершу.

"Особливо на самому початку, коли привезли до "підвалів", і ти не розумієш, що відбувається. А ще коли там залишається дитина твоя – це страшне. Але не за себе, за рідних", - пояснив він.

Козловський також поділився планами на подальше вільне життя.

"Є величезні плани і наукові, і викладацькі. Треба працювати, а також визволяти тих, хто залишився там, це також і наша задача. Треба робити Україну щасливою. Треба вчити людей любити. Любов – не тільки емоція, це й праця величезна, яка дається не одразу. Так, я питався, за що мені така доля і навіщо мені такий досвід. Відповіді я не знаю, мабуть так має бути", - зізнався він.

"Всі війни закінчуються. Люди втомилися. І ми втомилися, і там втомилися. Треба розпочинати діалог. Там іде діалог – політичний, а треба розмовляти з людьми. На суспільному, громадському рівні. Знаходити щось спільне, ми повинні це робити", - переконаний учений.

За його словами, йому вдавалося спілкуватися та переконувати людей у Донецьку.

"Одне зі звинувачень, які мені закидали там у "МГБ", що всі мої учні чомусь проукраїнські. Це дивно для регіону, і що вони не виїхали, що залишились і виступали з позиції України", - пояснив він.

Сам Козловський зазначає, що відповідав на це: Я щасливий.

Нагадаємо, 27 грудня під час другого етапу обміну полоненими "ДНР" звільнила вченого Ігоря Козловського.

Козловського "ДНР" взяла в полон 26 січня 2016 року в окупованому Донецьку. Приводом для затримання вченого окупанти тоді називали "спробу підірвати пам'ятник Леніну в Донецьку".

Згодом з'явилась інформація, що вчений "визнав провину" у всіх химерних звинуваченнях терористів, бо до нього застосували тортури.

Згодом стало відомо, що у "ДНР" Козловського звинуватили в тому, що він зберігав в книжковій шафі зі священними текстами різних релігій дві бойові гранати.

Впродовж всього перебування у полоні рідним вдалося дізнатися, що Козловський перебуває у жахливих умовах і здоров'я його викликає сильне занепокоєння. на початку грудня було відомо, що бойовики утримують Козловського у напівзруйнованому бараку десь на околицях окупованої Горлівки.

У травні цього року незаконний "військовий трибунал" "ДНР" засудив його до 2,8 років ув'язнення.