Як влада діятиме в Криму і на Донбасі після їх звільнення: Законопроект, що сподобається не всім

Опубліковано законопроект, що визначає, як влада діятиме на деокупованих територіях після того, як їх буде звільнено. Зокрема там пояснюється, хто після деокупації підлягає амністії, чи визнаватимуться документи купівлі-продажу нерухомості, інші документи, як визначатиметься, чи звільнено територію від окупації, коли можна буде проводити вибори тощо.

Умови виборів, амністія та обов’язковість вшанування пам’яті жертв війни

Законопроект №5844 обіцяє стати справді історичним, в ньому не лише узагальнюються всі існуючі досі законодавчі норми, які стосуються тимчасово окупованих територій Донбасу і Криму, але й чітко означуються червоні лінії, за які українська влада не перейде. Втім, певні зауваження до цього документу у наших політиків будуть. А от із-за поребрика варто очікувати чергових істерик.

Зупинимося на ключових положеннях проекту. Для зручності ми об’єднали їх в десять пунктів. Отже,

Що таке "тимчасова окупація"

У документі чітко визначаються терміни, серед них "тимчасова окупація", "окупаційні сили Російської Федерації", "окупаційні адміністрації Російської Федерації", "політико-дипломатичні та санкційні заходи" тощо. Також встановлюється дата початку окупації – 20 лютого 2014 р. Тоді, нагадаємо, стартувала анексія Путіним українського Криму.

Росія визнається державою-агресором і державою-окупантом

Україна не несе відповідальності за дії Російської Федерації чи її окупаційних сил та окупаційних адміністрацій або за прийняті ними рішення. Протягом перехідного періоду встановлюються обмеження на обіг валюти країни-агресора.

Набуття громадянства Росії чи ОРДЛО не є підставою для втрати громадянства України

Примусове або автоматичне набуття жителями ОРДЛО й анексованого Криму російського громадянства є актом примусу і не є підставою для втрати громадянства України. Документи, видані окупантами, визнаються не дійсними. При цьому в законі є норма про конвалідацію (визнання) окремих документів. Наприклад, свідоцтва про освіту не визнаються, потрібна додаткова атестація. А от наукові ступені і вчені звання, присвоєні на окупованих територіях, не визнаються взагалі та не можуть бути предметом атестації.   

Депутатам заборонено спілкуватися з представниками Росії

Не допускається встановлення зв’язків та взаємодія народних депутатів України, депутатів місцевих рад, органів місцевого самоврядування України, їх посадових осіб з Російською Федерацією, її державними органами та органами місцевого самоврядування, окупаційними силами та окупаційними адміністраціями Російської Федерації, їхніми посадовими особами з питань, пов’язаних із подоланням наслідків збройної агресії Російської Федерації проти України, без уповноваження на це від президента України. Правда, не уточнюється, яку відповідальність нестимуть, умовно, нардепи з ОПЗЖ в разі чергових перемовин з російськими політиками.

Договори про купівлю-продаж майна на окупованих територіях - не дійсні

Набуття та припинення права власності на нерухоме майно, яке знаходиться на тимчасово окупованих територіях, здійснюється відповідно до законодавства за межами тимчасово окупованих територій. Тобто, угоди про купівлю-продаж майна, укладені в ОРДЛО чи в анексованому Криму не за українським законодавством, будуть недійсними. 

Хто і як визначатиме, що територія звільнена від окупантів

Факт відсутності окупаційних сил Російської Федерації на території населеного пункту (району) та встановлення повного контролю України над територіями в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці встановлюють міністр оборони України, голова Служби безпеки України та міністр внутрішніх справ України шляхом спільного подання президентові України, який виключно на такій підставі приймає рішення про визнання відповідної адміністративно-територіальної одиниці деокупованою та встановлення дати її деокупації. Це важливий пункт, адже в ньому чітко прописана процедура – тільки українська влада, а не посередники на кшталт ОБСЄ, уповноважена вирішувати, чи деокупована та або інша територія.

Хто підпадає під амністію

Другий розділ закону присвячений окремим елементам перехідної юстиції, у тому числі - питанню амністії. Під неї не підпадають особи, які в період окупації здійснили кримінальні злочини. Але цікавіший пункт про обмеження права бути обраним і обіймати посади, - під цю категорію потрапляють особи, які були у складі окупаційних сил та окупаційних адміністрацій, незалежно від того, завдали чи не завдали вони шкоди життю і здоров’ю громадян, а от ті, хто працював при окупантах, забезпечуючи життєдіяльність тимчасово окупованих територій і не завдали умисної шкоди, балотуватися зможуть. Так само як і ті, хто доведе, що співпрацював з окупантами з примусу. Ця норма очікувано критикуватиметься з різних боків: націонал-патріотичні сили продовжують наполягати на прийнятті закону про колаборантів, а проросійські сили кричатимуть, що влада не хоче почути "голос Донбасу".

Можуть бути створені ВЦІ, але без представників Росії і країн-сателітів

Для тимчасового виконання повноважень органів влади Автономної Республіки Крим, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом, можуть бути утворені перехідні державні, міжнародні перехідні або військово-цивільні адміністрації, але до їх складу заборонено входити громадянам і представникам держави-агресора та інших держав-членів підконтрольної Москві Організації договору про колективну безпеку. Нагадаємо, окрім РФ це Білорусь, Вірменія, Казахстан, Киргизстан і Таджикістан.

Коли можна буде проводити вибори

Вперше після деокупації місцеві вибори на деокупованих територіях можуть бути призначені і проведені лише за умови дотриманням вимог Конституції України, Виборчого кодексу України, цього та інших законів одночасно з черговими місцевими виборами. А місцеві референдуми - не раніше, ніж після проведення місцевих виборів. Тобто, жодних місцевих виборів до повної деокупації не передбачається.

День звільнення від окупації Росії буде святковою датою

Закон встановлює обов’язкове вшанування пам’яті жертв збройної агресії Росії проти України. Зокрема, пропонується створення Музею подолання агресії Російської Федерації проти України, філії якого утворюються після деокупації в Донецьку, Луганську, Севастополі та Сімферополі. Також встановлюється Національний день пам’яті жертв збройної агресії Російської Федерації проти України, який відзначається щороку в другу п’ятницю березня. А дата деокупації населеного пункту, району щороку урочисто відзначається як пам’ятна дата — День звільнення від російської окупації. Передбачаються й інші заходи, зокрема, створення в Києві або неподалік столиці меморіального кладовища для поховань або перепоховань наших захисників, які загинули на війні. На деокупованих територіях відбувається відновлення функціонування державної мови, але з урахуванням гарантій вільного розвитку, використання і захисту мов корінних народів та національних меншин України.

Чому цей закон такий важливий

По-перше, в разі його прийняття, а шанси дуже високі, нарешті будуть зняті всі підозри щодо якихось таємних домовленостей української влади із західними партнерами по Нормандії або й навіть з Кремлем. Інакше, аніж в цьому законі, ні президент Зеленський, ні уповноважені ним переговорники, ні уряд діяти не зможуть. У цьому ж документі зради нема.

По-друге, законопроект може бути таким собі зондуванням позиції німецької канцлерки Ангели Меркель, яка прибуде з візитом до Києва 22 серпня. Повідомлялося, що вона наполягає на імплементації в українське законодавство так званої "формули Штайнмаєра". Вкрай вигідної Росії, яка розуміє її, як, власне, і всі Мінські угоди, так, як їй хочеться. Оприлюднений сьогодні законопроект – сигнал Меркель, що Київ може повернутися до розмов про вибори в ОРДЛО, але спочатку парламент ухвалить документ, який відповідає нашому баченню шляхів припинення конфлікту і повернення окупованих Москвою територій.

По-третє, окрім прийняття зазначеного закону Верховною Радою у Зеленського є опція винесення цього документу на всеукраїнський референдум. Для всенародної імплементації, мета якої показати і Москві, і Берліну з Парижем, що український народ підтримує саме такий варіант миру. Чи скористається Зеленський такою опцією, сказати складно, адже референдум про долю Донбасу, (а тут йдеться і про долю Криму) Зеленським анонсувався, однак чи відбудеться він і коли, поки відповіді нема. Можливо таку відповідь отримаємо під час участі президента у засіданні "Кримської платформи".