Коли почнеться "громадянська" війна між "ЛНР" та "ДНР"

Окупований Донбас зразка початку 2016 року нагадує оточений з усіх боків вируючий казан, складові вмісту якого вже несумісні одна з одною.

Навіть симпатики "Л-ДНР" зі складу так званих російських експертів-новоросів вже не приховують, що на Донбасі розпочався грандіозний "шухер" за участі ГРУшників: вбивства польових командирів, перерозподіл нелегальних ринків як зброї, так і продовольства, та загострення міжусобних конфліктів двох "республік".  

Якщо 2015-й розпочався з вбивства ватажка банди "Бетмен" Олександра Бєднова в "ЛНР", продовжився ліквідацією Мозгового, Дрьомова та інших менш відомих "хероїв", то цього року в перші ж дні січня полюванням на своїх вже відзначилася "ДНР". Першим ліквідували полковника Євгена Кононова (позивний "Кіт") - він помер 9 січня від кулі загадкового снайпера у центрі Донецька. Така ж доля, напевно, світить запорізькому ватажку загону "Троя" Володимиру Новикову на прізвисько "Алабай", якого більше 11 днів опричники Захарченка під керівництвом ГРУ тримають в облозі.

Ще у грудні активізувався ватажок банди "Восток", так званий "секретар Радбезу "ДНР" Олександр Ходаковський, який пригрозив своєму давньому конкуренту Олександру Захарченку "майданом" невдоволених бойовиків. 11 січня розвідники Ходаковського розстріляли бойовика "ДНР"під Авдіївкою.

До того ж тривають торгівельні, залізничні та митні війни між "ЛНР" та "ДНР". 

Спочатку ватажок "ЛНР" Ігор Плотницький заборонив транзит українських продуктів через "кордон "ДНР" на підконтрольну йому територію.  Потім дійшло до того, що він увів ембарго  на ввезення продукції  не тільки з України, але й з "ДНР"(!) . Тепер продукцію з братньої "республіки" можна завозити виключно для особистого користування і в обмеженій кількості. Хто б на світанку утворення "Новоросії" взагалі би про таке міг подумати! 

Не можуть ватажки поділити залізницю, яка ще за України була підпорядкована Донецьку. Луганські бойовики тепер з цим не згодні, адже усі вантажні переміщення в Україну та Росію треба узгоджувати з "ДНР" та ділитися прибутком.

Про митний конфлікт, братні побори годі й казати. Варто згадати лише багатостраждальне Дебальцеве, яке розділили між "ЛНР" та "ДНР" митницею. 

Але щоб розуміти усю глибину луганського та донецького конфлікту, потрібно усвідомлювати, що Луганська область та так звана місцева політична та економічна еліта ще до війни була у тіні та виглядала ніби придатками донецьких. До речі багато хто в Україні не відрізняв і не відрізняє луганських та донецьких, а дарма - це два різні світи. Якщо, судячи з філософії "новоросів", Донбас - це молодший брат Росії, то Луганськ - це молодший брат Донецька.

Раніше усі економічні конфлікти між двома елітами розв'язувалися на так званому вищому рівні більш-менш цивілізованим шляхом (донецькі просто "нахиляли" луганських, які не дуже й пручалися), то тепер еліти інші і у хід запросто можуть піти озброєні бойовики.

Луганський Плотницький борзо качає права перед донецьким Захарченком, активний військовий конфлікт з Україною майже заморожено, Мінськ-3 наврядчи щось у цьому змінить, а бойовики та найманці втомилися сидіти у окопах та зрідка з нудьги обстрілювати українські позиції. У справи "республік" активно втручаються російські куратори, серед яких немає згоди щодо долі Донбасу, а також силові структури - ГРУшники та ФСБешники, але виглядає усе так, що ситуація може в будь-який момент вийти з-під контролю Росії. Тим більше, що зараз їй взагалі не до Донбасу.

Якщо напруга зростатиме багнети "ЛНР" та "ДНР" запросто можуть повернутися один проти одного, і тоді мешканцям окупованих територій знову знадобляться підвали. Про повномаштабну війну із застосуванням "Градів" та "Торнадо" напевно казати не варто, але окремі серйозній бойові зіткнення цілком ймовірні. Наприклад, на дебальцевському плацдармі, де розташована одна з конфліктних митниць між "ЛНР" та "ДНР". 

Питання у тому, як на такий конфлікт можуть відреагувати українські сили, і чи прораховують вони взагалі такий варіант розвитку подій. Чи варто нашим силовикам запасатися попкорном або ж скористатися внутрішньою нестабільністю окупантів?