Чому Захарченко не вмикає Vodafone на окупованій "ДНР" Донеччині

Епопея з мобільним зв'язком українського оператора Vodafone на окупованому Донбасі триває. З 11 січня і до 19 січня без зв'язку маялися мешканці "ЛНР", але зараз в них майже телефонний рай. У порівнянні з "ДНР".

Подібні проблеми від початку війни на Донбасі були часто: люди сиділи без зв'язку по кілька днів, а на початку бойових дій зв'язку взагалі майже не було. Але настільки безнадійна ситуація виникла вперше.

Представник Vodafone Вікторія Рубан розповіла, що ремонтні роботи проводилися в районі підконтрольного Україні міста Щастя на Луганщині. Саме на цю ділянку бригаді компанії дали доступ, були домовленості про режим тиші. Ремонт завершився успішно і Луганськ, і Донецьк одночасно мали б бути "в ефірі". Але в "ДНР" щось пішло не так.

"Чому немає зв'язку в Донецьку, треба питати там. Ми зробили все від нас залежне, а хто і з якої причини може перешкоджати відновленню зв'язку в Донецьку, питання не до мене", - зазначила Рубан.

Окупаційна влада Донеччини спочатку відмовчувалася, а 22 січня видала звернення до Vodafone. Мовляв, "ДНР" просить мобільного оператора надіслати свій персонал для аудиту технічного стану і запуску мережі. Крім того, окупанти повідомили Vodafone про необхідність узгодити з "ДНР" питання оплати електроенергії. "Міністерство зв'язку" не може здійснювати оплату комунальних послуг за експлуатацію комутаційних вузлів Vodafone з бюджету "ДНР", - сказав так званий "міністр зв'язку" Віктор Яценко.

Звернення явно маніпулятивне і показне. З оляду на три з половиною роки війни той самий Яценко прекрасно знає, що Vodafone не надішле своїх ремонтників на окуповану територію, там їм працювати за українським законодавством заборонено. Крім того, Vodafone точно не платитиме за електроенергію, оскільки не має доступу до свого обладнання та комутаційних вузлів. Такі, як Яценко, просто "віджали" усе майно, та ще й якусь оплату вимагають.

Рубан, коментуючи заяву "ДНР", зазначила, що це неофіційне звернення. Вона пояснила, що Vodafone не може офіційно звернутися до угруповання "ДНР". "Ви помиляєтеся, не діємо не ми. І писати треба не мені... У Луганську ж все працює ... як ви це поясните? А приїхати, на жаль, не можу, і людей не можу надіслати, тому що ми не працюємо на непідконтрольній території. Закон забороняє. І той, хто "запрошує", знає про це. Можу тільки віддалено працювати", - пояснила вона.

Рубан закликала "ДНР" "увімкнути рубильник", тоді обладнання запрацює і зв'язок з'явиться. Але ось вже 26 січня, а окупанти не квапляться це робити. Є кілька причин того, чому в "ЛНР" український зв'язок є, а в "ДНР" немає, а, можливо, так і не з'явиться.

Перше, що очевидно: в "ДНР" вирішили підзаробити на своєму мобільному операторі "Фенікс". Черги за його сімками у Донецьку шикуються з 5 ранку, ажіотаж зростає. За два тижні вдалося продати більше 820 тисяч стартових пакетів.

У "Феніксі", за даними групи ІС, зацікавлений "міністр доходів і зборів "ДНР" Олександр Тимофеєв "Ташкент", оскільки отримує частину прибутку від його справної роботи. Але заробити на власній мобільній мережі було б неможливо без технічного оснащення. Їхній "Фенікс" почав роботу на "віджатому" в Київстара обладнанні, а тепер набрав потужностей більше, ніж "ЛНРівський" "Лугаком".

Окупанти вдалися до використання мережі базових станцій українського оператора Life для збільшення ємності "Фенікса". "Ми маємо в своєму розпорядженні ємністю в понад 300 базових станцій і постараємося в максимально короткі терміни запустити всі базові станції колишнього "Лайфа" вже в сегменті РОС "Фенікс", - казав "міністр" Яценко. Life припинив свою роботу в "ЛНР" в 2016 році, а в "ДНР" - в лютому 2017 року після вимоги оплачувати податки "республіці" під загрозою "націоналізації".

Буквально за кілька днів "Фенікс" зміг запропонувати абонентам кілька тарифів з дзвінками на "Лугаком", на Росію, в Україну та в інші країни світу, а також на стаціонарні телефони. Крім того, пропонується мобільний інтернет, домашній інтернет та послуги типу "передзвони мені", переадресація виклику, "гарний номер" і так далі. "Фенікс" оновив сайт, який став більш зручним і зрозумілим, і пише там, що вже тестує 3G. Оператор окупантів пропонує дзвонити на українські мобільні номери за 10 рублів за хвилину (5 гривень) - це нічогенька така оплата для жителя "ДНР" за можливість подзвонити родичам. Не можна сказати, що "Фенікс" працює ідеально, але ж поки працює.

В "ЛНР теж були не проти заробити на власному зв'язку. "Лугаком" за тарифами не відстає, вартість однієї хвилини на українські міські номери становить 11,12 рублів (5,5 гривень), а на номери операторів мобільного зв'язку 15,27 рублів (7 гривень). Але технічно "Лугаком" не витягнув, мешканці Луганська повідомляли, що він постійно зависав, зв'язок був поганим, про інтернет годі й казати. Чому, як в "ДНР", не використали обладнання Life, не відомо. Але не виключено, що використовувати не було чого: у "республіках" усе, що стало нічиє і погано лежить, одразу ж зникає.

Отже заробити на високих тарифах не вийшло, довелося вмикати Vodafone. Тим часом на окупованій Донеччині з'явився стартап - вмілі бізнесмени пропонують відвезти мешканців до місць, де можна піймати зв'язок Vodafone, скористатися SIM-картою самостійно або передати її для отримання повідомлень від банків, соцслужб, а також списку вхідних дзвінків.

До таких місць можна дістатися і самому. Наприклад, в окуповному Донецьку залізничний міст перетворився на такий собі "переговороний пункт", бо тут можна піймати сигнал мобльного оператора. Якщо така справа, то "ЛНР" теж може заробити, організувати телефонні тури для "ДНР" у свою "молоду республіку", де Vodafone гарантовано працює. Також можна ввести податок на мобільний зв'язок для мешканців "ДНР". Він на окупованій Луганщині працюватиме, принаймні, поки в "ЛНР" не вирішать, як зміцнити власний оператор і теж "доїти цю корову".