Сумний будмайданчик Жебрівського: Маріуполь не врятує навіть "чарівний пендель"

Такий висновок можна зробити, порівнявши точки зору глави Донецької ОДА Павла Жебрівського та міського керівництва на цю проблему.  

З грандіозних планів вийшли недобудови і недоробки

Нещодавно Жебрівський на виїзній колегії у Маріуполі зробив справжній рознос міським головам та керівникам райадміністрацій за недбалість у освоєнні грошей на інфраструктурні проекти. Саме вони мали б стати показником роботи влади на Донеччині. Але поки що хвалитися нема чим, окрім маріупольського ЦНАПу, кількох відновлених мостів, лікарень, шкіл, телевежі на горі Карачун, яка нарешті за два роки запрацює, та інших проектів, які люди можуть відчути особисто, та на яких відпіарились вже маже всі – від президента Петра Порошенко, до політиків різного ґатунку. Доречі і сам Жебрівський на початку року обіцяв, що Донеччина стане суцільним будмайданчиком.

А наприкінці року, коли стало зрозуміло, що більше показати нема чого, частина грошей може повернутися у держбюджет, а ті, що залишаться у регіоні, ще й толком у руки ні хто не брав, відбувся скандал. Мовляв, оце так "фасад" реформ побудували!

Скільки саме грошей витрачено,  а скільки "змарновано", Жебрівський не назвав, але, судячи з того, як він горланив, це точно не копійки.

"Знайду як покарати! За нехлюйство, разгільдяство и нічогонероблення… Ви просили гроші, вам дали гроші, ви ними розпорядитись не можете! Навіщо вам тоді гроші? Ви тоді не вмієте працювати! Чого не хватає? Чарівного пенделя не вистачає?" - гримав на колегії Жебрівский.

Тобто, за його словами, багато проектів на відновлення інфраструктури та соціальної сфери Донеччини загальмувались на рівні складання проектно-кошторисної документації (ПКД) та отримання експертної оцінки. Це не дозволяє проводити конкурси у системі ProZorro та приступати до роботи.

"Що, тільки в експертному закладі Донецької області можете (брати експертний висновок, – ред)? Ні! В любому державному експертному закладі маєте право. Не хочуть ці заробляти гроші, нехай Харків заробляє, Запоріжжя, Дніпропетровська область, Київ", - втовкмачував Жебрівський міським головам і головам райадміністрацій, які доводили, що проекти гальмується занадто довгою експертною оцінкою. Експерти ж при цьому скаржаться на завантаженість, низьку якість саме проектів і те, що їх розробники кудись зникають і не відповідають на запити.

"Ті проектні заклади та установи до яких ви звернулися – як братська могила: обнімеш і плакати хочеться. Такі проекти ПКД дають, що по ним, насправді, не те що експертний висновок, по ним зробити неможна нічого. Куди завгодно звернулися, з нормальними проектними інститутами не укладали угоди, укладали чорти з ким", - підтверджує Жебрівський.

В решті решт він виставляє свого роду "рахунок": скільки коштує недбалість на різних рівнях. Для Маріуполя це - 183 мільйони гривень, 143 для Краматорська, у інших містах суми не такі величезні, але загалом – не краще. Це грощі з різних джерел на проекти, які не можуть бути виставлені на Prozorro через нестиковки в документах. Зараз вони не реалізуються, перебуваючи у "підвішеному" стані.

Жебрівський навіть прогнозує проблеми у майбутньому, у боротьбі за інвестиції "Європейського інвестиційного банку". "Якщо ви проекти будете замовляти у таких проектних інститутах, потім розказуйте людям, чому сьогодні не розпочалися роботи по тому чи іншому об’єкту", - попереджає Жебрівський та констатує: "Ви точно знаєте, в кого і де який косяк є. Хто, де недопрацював".

"У тєбя ліцо скучноє. Никто дєнєг нє даст"

У маріупольській влади інший погляд на всі ці проблеми. Мовляв, вони почали готувати проекти вже давно, і версія, що вони запрацювали лише коли прийшли гроші – не зовсім вірна.

"Ми почали подавати проекти з січня-лютого поточного року. З міським головою, з переліком проектів їздили в область, захищали ці проекти, розповідали потреби і нам обіцяли в березні-квітні вже виділення коштів на місто", - розповів Depo.Донбас Юрій Кампов, заступник директора департаменту економіки Маріупольської міської ради.

Мова йде про обіцяні Маріуполю особисто Жебрівським 700 млн. гривень - частини з 2,4 млрд. гривень, що належали бюджетам непідконтрольних Україні міст та районів Донеччини, і які були розблоковані депутатами Верховної Ради, аби фінансувати інфраструктурні проекти на підконтрольному Донбасі.

Але ж справа, в основному, через занадто довге проходження відповідного закону у Верховній Раді, затягнулася до серпня, і сума зменшилася до 500 млн. грн. Все інше – за кошти "Європейського інвестиційного банку", який, можливо, буде щось фінансувати на Донбасі на 200 мільйонів євро. І на той час частина поданих проектів вже фінансувалась за рахунок міського бюджету, бо вже не було часу чекати обласних грошей.

"В кінці серпня ми розуміємо, що у нас на руках є проектно-кошторисна документація, є експертизи за типовими проектами, але їх не приймають в області, тому що не визначена була людина або підрозділ, які відповідають за проведення тендерних процедур (в обласній військово-цивільній адміністрації – ред.)", - пригадує Кампов.  "Був випадок, коли ми приїжджали з пакетом документів, і нам говорили просто: "Ні, ми не приймаємо, бо ми зараз займаємося тільки опорними школами, всі інші проекти брати не будемо", - розповідає він.

Щодо проблем з проходженням експертиз, він підтверджує, що у Краматорську склалася досить критична ситуація: в компанії, яка проводить експертизу, восени зняли керівника, дуже багато експертиз "підвисли", більше трьох-чертирьох місяців перебували на розгляді.

Спроба провести експертизи у Запоріжжі чи Харкові не вдалась. "За негласною інформацією, яку повідомили, конкретно по Запоріжжю, їм заборонили приймати наші документи, аргументувавши, що ми повинні працювати з Краматорськом", - каже Кампов, та робить висновок: "Говорити, що міста щось не підготували... Наскільки коректно це - не знаю. Тому що у нас по місту Маріуполь тільки п'ять проектів перебувають на етапі отримання експертизи". А саме це: установка приладів обліку теплової енергії в багатоквартирних житлових будинках, їх придбання, капітальний ремонт житлових будинків у межах переходу до ОСББ, капітальний ремонт дороги по вул. Ватутіна, реконструкція хірургічного комплексу комунального закладу Лікарня №3.

Тим більше, що проект, наприклад, по ОСББ розтягнутий у часі, і "буде реалізований, коли закриється останній будинок, який увійшов в ОСББ".

Цікаво складається ситуація і з отриманням коштів від "Європейського інвестиційного банку". Жебрівський нарахував для Мариуполя 700 мільйонів гривень можливих інвестицій від цієї установи.

"На жаль, обласне керівництво не впливає на фінансування "Європейським інвестиційним банком". Все залежить від того, як пройдуть конкурси в самому банку... Ми анкети подали в серпні, у вересні вони ще збирали документи, і нам повідомили, що в кінці листопада будуть проводиться конкурси щодо фінансування цих проектів. На яку суму пройде конкурс, і які об'єкти будуть обрані, зараз не може сказати ніхто. Тому, я б обережно назвав, що це припущення Павла Івановича, що нас додатково профінансують на 700 мільйонів", - коментує Кампов. Але ж підтверджує, що саме на таку суму місто подало проектів.

Загалом до фінансування з боку міжнародних установ він ставиться обережно. Каже, що Маріуполь активно входить в усі програми, але ж визнає: "До Маріуполя зараз придивляються, як реалізуємо поточні проекти, програми. І, звичайно, та ситуація, яка у нас - АТО, Маріуполь прикордонне місто - накладає свій відбиток на фінансування і кредитоспроможність нашого міста".

Мовляв, фахівцям, наприклад, німецьких фінансових установ заборонено навіть заїжджати на територію Донецької області. А тим часом Дніпро, Харків, Львів та інші - у виграшній ситуації. Вони вже давно роблять свою кредитну історію та претендують на більш амбіційні проекти, ніж зараз це можливо на Донеччині. "Нам необхідно доводити, що в Маріуполі не йде війна, що ми готові розвиватися, вкладати гроші в інфраструктуру. Хтось вірить..." - каже він, посилаючись на спілкування з дипломатами на форумах у Києві.

Тобто, висновок щодо перспектив перетворення Донеччина на "величезний будівельний майданчик", як мріяв Жебрівський на початку каденції у ролі глави ОДА, на сьогодні сумний. Зрозуміло, що навіть за наявності ініціативи згори або знизу, будь-який проект може розбитися об елементарну недбалість, а, скоріше, відсутність довіри між учасниками процесу – від міністерств, контролюючих дозвільні інститути, до сільського голови. І навіть великі гроші тут не панацея. "Деякі міські голови, які ні коли не отримували фінансові ресурси на розвиток інфраструктури, вони працювати не вміють. Вони вміють відремонтувати дах, ліфт якісь, але стратегічно мислити не вміють і не розуміють, як це робити. Доводиться навчати людей оперувати великими сумами для побудови нової інфраструктури", - сумує глава ОДА.

У Маріуполі сподіваються у 2017 році на більш відчутний результат. Принаймні і тут, не лише на рівні Жебрівського, розуміють, що сказати людям щось на зразок: "Гроші є, але руки в когось не звідти виросли, ви тримайтеся", - політичне самогубство. І лише "чарівними пенделями" на камеру ситуацію не виправити.

P.S. Маріупольська міська рада отримала від обласної влади у вигляді "живих" грошей тільки 22,5 млн гривень на трамваї, і 12 млн гривень на новий Центр надання адміністративних послуг. Все інше міська рада в розмірі 500 млн. грн. отримає у вигляді об’єктів, на створення яких має бути підготовлена документація.