Тури до Луганська та шашлики під балконом: Як луганчани вчаться радіти простим речам

Про це на 24tv.ua розповіла луганчанка Ольга Черненко, передає Depo.Донбас.

За її словами протягом останніх двох років в окупованому Луганську в жителів сформувалася "філософія нового часу". Приміром одна з подруг авторки матеріалу до війни знаходила відпочинок у танцях і присвячувала цьому весь вільний час. Однак на початку окупації тренер їхньої групи виїхав із міста.

"Можна було б знайти щось інше, почати знову звикати і обростати друзями. Але ж раніше це було щось більше - виступи, поїздки, змагання, вихідні разом і свята. Тому коли моя подруга досить різко відповіла мені, що все нормально, я не дуже повірила. Будь-яка людина, що втратив частину свого життя, звички і захоплення, буде відчувати дискомфорт", - зазначає луганчанка.

Згодом вона дізналася, що її подруга стала маніакально читати та знаходить розраду у соцмережах.

"Все, що їй попадається, вона "ковтає" за вечір. Ті ж, як і до війни, поїздки та екскурсії, але вже чужими очима. Є ще інтернет - можна подорожувати віртуально, спілкуватися, бути нібито в темі - у кого наскільки вистачить уяви. Знайома розповіла, що навіть займаючись приємною справою, вона ловить себе на тому, що ось зараз, ще через хвилину, вона зайде на улюблену сторінку соціальних мереж і відпочине", - розповідає Черненко.

Авторка також зазначає, що чимало людей шукають компенсації обмежених можливостей.

"Іноді досить дивно - смажать шашлики прямо під балконами або біля гаражів, гуляють на лавочках біля під'їзд, ходять в гості до сусідів. І якщо хтось розуміє, що це не зовсім те, що може бути або зовсім не те, то частина людей бачить в цьому абсолютно нову норму свого життя", - зазначає вона.

Також вона розповідає, що поїздки за межі окупації тепер в Луганську називають "турами". Наприклад "тур до Станиці" чи "тур за пенсією". Місцеві турфірми у своїх оголошеннях на парканах спокушають жителів "турами до Старобільська на комфортабельних автобусах".

"Моя подруга каже мені: "Їду в тур до Луганська. Раніше літала до Єгипту. Зараз, штовхаючи візок по мосту, в Луганськ". І пристосовуючись до нових реалій, моя подруга каже: "Добре, що я раніше багато поїздила, багато побачила. Зараз у мене таких можливостей немає", - пише авторка.

Вона також зазначає, що нині в окупованих містах люди шукають радість у тому, що діти в порядку, що до війни було придбане найнеобхідніше, що встигли зробити ремонт.

"Це теж філософія сприйняття змін і всього того, що відбувається. І краще вже хай це буде читання, ніж алкоголь, як компенсація втрачених звичок і можливостей", - зазначає луганчанка.