Шлях Плотницького: інспектор-хабарник, що викрав Надію Савченко

За мирних часів головний ЛНРівець Ігор Плотницький "доїв" підприємців. За воєнних до його діяльності додалися викрадення людей, вбивства опонентів та багато інших "кар'єрних досягнень"

Шлях Плотницького: інспектор-хабарник, щ…

Сьогодні постать лідера луганських сепаратистів Ігоря Плотницького ледь не щодня фігурує як в українських, так і у світових ЗМІ. Але ким він є насправді, як опинився на чолі сепаратистського квазіутворення, відомого сьогодні як "ЛНР"? Відповіді на ці питання ми спробуємо надати в цьому матеріалі

Біографія

Майбутній очільник луганських сепаратистів Ігор Венедиктович Плотницький народився 26 червня 1964 р. у смт Кельменці Чернівецької області. З 1982 по 1991 рік проходив службу в Збройних Силах СРСР у місті Пенза, де й залишився після закінчення строкової служби. У 1987 року закінчив Пензенське артилерійське інженерне училище. Звільнився у запас у 1991 році в званні майора.

З 1992 року працював у різних фірмах на посадах менеджера і заступника директора з комерційних питань, 1996 року створив у Луганську приватне підприємство "ТФ Скарабей" з оптово-роздрібної торгівлі паливо-мастильним матеріалами.

У 2004 році почав роботу в Луганській обласній інспекції у справах захисту прав споживачів. Підтримував зв'язки з тодішнім головою фракції Партії регіонів Олександром Єфремовим, який має безпосередній стосунок до підтримки сепаратистів на Луганщині. За іншою інформацією, озвученою польовим командиром Павлом Дрьомовим, Ігор Плотницький пов’язаний з Наталею Королевською, народним депутатом від партії "Опозиційний блок" - політичної сили з колишніх "регіоналів", що відстоює проросійські інтереси в українському парламенті.

За інформацією луганського журналіста Сергія Іванова, біографія нинішнього "голови ЛНР" - це "біографія невдахи, "нефартового дєляги" і чиновника, який тільки й умів, що викручувати руки луганським підприємцям". За його інформацією, ще в жовтні 2013 року Плотницький шукав роботу. Його резюме довгий час перебувало на сайті Work.ua.

"Військові в курсі, що це за ВОС (військово-облікова спеціальність, - Ред.)... Ми отримали справжнього Піночета, мотивованого, холоднокровного та професійного, - пише Сергій Іванов. - Щодо майорського звання військові теж знизують плечима. Плотницький закінчив училище в 87-му, у 91-му звільнився в запас. У Радянській армії старшого лейтенанта випускникам училищ привласнювали після 2 років служби, далі в сухопутних військах кожне наступне звання давали за 3 роки. За видатні заслуги можна було отримати чергове звання достроково - за рік до терміну. Тобто максимум за 4 роки служби - капітан".

Шлях Плотницького: інспектор-хабарник, що викрав Надію Савченко - фото 1

Власний бізнес у Плотницького теж не пішов. "Була автозаправочна станція, на якій стояли наземні ємності. Каністри з дизельним паливом на узбіччі. Чи було це паливо легальне або контрабандне - питання, на яке знає відповідь кожен, хто жив у прикордонному регіоні. Але потім заправку довелося продати (нові господарі колишнє обладнання знесли і побудували нормальну АЗС). І в 2004-му році Ігор Венедиктович влаштовується в інспекцію із захисту прав споживачів", - пише Іванов.

Згідно з інформацією журналіста, Плотницький раніше шантажував підприємців, вимагав у них хабарі, чим фактично і займався 8 років в Луганській обласній інспекції з питань захисту прав споживачів. Інформація про це знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень України.

26 серпня 2010 року Ігор Плотницкий прибув з перевіркою в магазин господарчих товарів "Маяк" в місті Попасна Луганської області. Цей магазин інспекція перевіряла за три тижні до того - 4 серпня. Директор магазину була обурена і нових перевіряючих просто не пустила. За тодішніми законами магазини госптоварів відносилися до "суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику", і їх дозволялося перевіряти раз на рік. Колишня перевірка порушень не знайшла, але в Луганській обласній інспекції пояснили, що вони раніше неправильно повідомили про планову перевірку (не замовленим листом), і тому той акт - недійсний. Фактично, за те, що вона не пустила Плотницького, жінці довелося заплатити штраф в 170 грн. Це єдиний випадок, коли справа дійшла до суду. В інших люди мовчки платили: коли в казну - у вигляді штрафів, коли, розповідають підприємці, і особисто перевіряючим, "без протоколу".

В той час цей "захисник прав споживачів" побудував собі шикарний приватний будинок в Луганську за адресою вул. Ярового, 47-а.

Його батьки телефонували, щоб присоромити сина, проте він похвалився захмарними заробітками. З Кельменців, звідки родом "лідер ЛНР", його батьки виїхали в кінці серпня 2014 року. Сусіди говорять, що добре зробили, - виїхали з міста, бо жити тут у ганьбі було б неможливо.

З приводу сімейного життя Плотницького відомо, що він одружений, має сина та доньку.

Шлях Плотницького: інспектор-хабарник, що викрав Надію Савченко - фото 2

Участь у сепаратистських акціях

Після проголошення так званої сепаратистської "Луганської народної республіки" Плотницький почав брати активну участь у діяльності бойовиків. У квітні 2014 року він став першим "польовим командиром" новоствореного збройного формування бойовиків – "батальйону "Зоря". 21 травня 2014 року так звані "республіканські збори ЛНР" обрали Ігоря Плотницького "міністром оборони" луганських сепаратистів.

За інформацією українських ЗМІ, саме Плотницький планував операцію зі знищення частин української армії під Зеленопіллям в Луганській області. Тоді загинуло багато вояків української армії, полонених нещадно катували в полоні бойовики та російські військові.

14 серпня 2014 року голова т.зв. "ЛНР" Валерій Болотов оголосив про свою відставку та призначення на цей пост Ігоря Плотницького.  20 серпня 2014 року новий "голова" очолив також "Раду міністрів ЛНР", але пізніше цю посаду обійняв інший ватажок сепаратистів - Геннадій Ципкалов.

У жовтні 2014 року Ігор Плотницький подав документи до "Центрвиборчкому" т. зв. "ЛНР" як кандидат на пост голови "Луганської народної республіки".

"Я був призначений на цей пост. Можливо, це був не найкращий для "республіки" час. Це був час воєнний, була необхідність продовження бойових дій. На сьогоднішній день часи змінилися, і я, як голова "республіки", несу всю повноту влади і всю відповідальність за те, що відбувається в "республіці". Але я також хочу мати справжній народний мандат довіри", - заявляв він в рамках пропагандистської діяльності керівництва сепаратистів.

3 листопада 2014 року, після фейкових виборів, "ЦВК" сепаратистів оголосила, що Плотницький переміг з 63,17 % голосів виборців. "Вибори" визнала тільки Росія, порушивши тим самим Мінські домовленості. 4 листопада 2014 року, під час інавгурації, яка відбулась у Колонному залі Луганської обласної ради, Плотницького благословив "на царствіє" митрополит УПЦ (МП) Іоанникій.

Шлях Плотницького: інспектор-хабарник, що викрав Надію Савченко - фото 3

Справа Савченко

30 жовтня 2014 року Генеральна прокуратура України звинуватила Плотницького як лідера луганських сепаратистів та громадянина РФ Олександра Попова у викраденні української льотчиці Надії Савченко. За інформацією відомства, 17 червня 2014 року вони вчинили напад на батальйон "Айдар", захопили в полон Савченко та вивезли її у Луганськ, де кілька днів допитували в будівлі обласного військового комісаріату, а 23 червня зі збройним супроводом вивезли з України. Справу порушено за частиною 3 статті 146 КК України ("незаконне позбавлення волі або викрадення людини"), частиною 2 статті 258 ("терористичний акт") та частиною 3 статті 332 ("незаконне переправлення осіб через державний кордон України").

Адвокат Надії Савченко Микола Полозов повідомив, що його підзахисна, дивлячись телевізор, впізнала Плотницкого як керівника групи, яка вивезла її з Луганська для передачі співробітникам ФСБ Росії на кордоні України та Росії. За версією же Слідчого комітету Росії, Савченко перетнула українсько-російський кордон самостійно під виглядом біженця без документів і була затримана на території РФ відповідно до російського законодавства, як підозрювана у кримінальній справі про вбивство російських журналістів.

Шлях Плотницького: інспектор-хабарник, що викрав Надію Савченко - фото 4

Взаємовідносини з польовими командирами

Діяльність керівника квазідержавного сепаратистського утворення "ЛНР" має неоднозначну оцінку в середовищі самих сепаратистів та бойовиків.

На думку лідера російських терористів Ігоря Гіркіна ("Стрєлкова" ), його тезка Плотницький не є професіоналом та військовим, а є "маріонеткою та невдахою". Гіркін критикує діяльність Плотницького як людини, що поставлена на чолі "ЛНР" за квотою помічника президента РФ Владислава Суркова, з яким у очільника терористів вже більше року спостерігається активний конфлікт в Росії. Плотницького, так само як і Захарченка, Гіркін вважає зрадниками ідеї сепаратизму та міфічного неофашистського проекту "Новоросія".

Діяльність Плотнцького піддається гострій критиці і з боку представників незаконних збройних формувань так званого "козацтва". Польовий командир терористичної організації "Козацька національна гвардія" Павло Дрьомов (позивний "Батя") відкрито звинувачував главу "ЛНР" і його оточення в розкраданні державного майна і закликав до зміни керівництва "республіки" збройним шляхом. Він звинувачує Плотницького в розкраданні гуманітарної допомоги, після чого вона продається в супермаркетах "Народний", які контролює жінка голови "ЛНР" Лариса. З іншого боку, Павло Дрьомов критикує діяльність Плотницького через контрабанду вугілля в Україну та Росію, з якої інші групи бойовиків не отримують жодної долі. 

Довгий час тривав конфлікт між Плотницьким і польовим командиром "козацьких" бандформувань Миколою Козіціним. Проте за вказівкою Кремля Козіцин був вимушений залишити окуповані території Луганщини. Після цього силовики "ЛНР" почали "зачищувати" збройні формування "козаків", які не вступили до лав "народної міліції" та знаходились в опозиції до Плотницького. Так, заарештованими або вбитими були польові командири: комендант Антрацита В'ячеслав Пінежанін (вбитий), начальник штабу "козацтва" м. Антрацита Михайло Коваль (вбитий), Олександр Бєднов, командир бандформування з Луганська (вбитий), "Магадан" - командир бандформування з м. Петрівське (арештований), "Фома" - командир бандформування "Одеса" (арештований), Сергій Косогоров – "козачий" командир (арештований), Андрій "Кабан" - командир з м. Антрацит (убитий), командир "Хан" з м. Антрацит (арештований), командир артилерійської батареї "Дід" з м. Петрівське (арештований) , Євген Іщенко - комендант м. Первомайська (убитий). Один з впливових польових командирів бойовиків Сергій Бондаренко (позивний "Бендекс"), що знаходився в Антрациті і командував бандформуванням "Русь", за неофіційною інформацією, був вивезений в РФ і кинутий до Ростовського СІЗО, за іншою - вбитий, за третьою - втік і переховується на території Росії. Після зникнення свого ватажка 15 березня 2015 року бандформування "Русь" було атаковане і роззброєне 18 березня. Командир "козачого" бандформування в районі "Довжанка" "Пума" - убитий силовиками "ЛНР" 28 березня 2015 року.

В 2014 році бойовики бандформування "Група швидкого реагування "Бетмен" також звинувачували Плотницького в організації вбивства їхнього командира Олександра Бєднова 1 січня 2015 під час зіткнення з співробітниками т.зв. "народної міліції ЛНР" (згідно з офіційною версією "Генеральної прокуратури ЛНР"). За їхньою версією, польовий командир і супроводжуючі його бойовики були знищені "за наказом Плотницького", оскільки був "відданий наказ на зачистку всіх непримиренних командирів". Проте існує інша версія, згідно з якою Бєднов був знищений російськими спецслужбами через те, що вів свою незалежну політику, хотів контролювати потік контрабанди наркотиків та не хотів підкорюватись єдиному командуванню. Ймовірно Бєднов був ліквідований спецгрупою ГРУ, яка в Луганську відома як "Приватна військова компанія Вагнера". 30 грудня 2014 року "Генеральною прокуратурою ЛНР" було порушено кримінальну справу стосовно бойовиків бандформування "Бетмен" за фактами "незаконного позбавлення волі двох і більше осіб, тортур з використанням зброї, а також вбивства, викрадення мирних громадян, вимагання грошей і розбою".

В серпні-жовтні 2014 року існував гострий конфлікт між Плотницьким та польовим командиром бойовиків Олексієм Павловим (позивний "Лєший"), який на той час фактично контролював м. Луганськ. Тільки втручання в конфлікт Владислава Суркова зберегло життя та посаду Плотницькому, а "Лєшему" під загрозою знищення довелось підкоритись владі голові "ЛНР" та увійти до складу "корпусу народної міліції".

Шлях Плотницького: інспектор-хабарник, що викрав Надію Савченко - фото 5

Похорон Мозгового

Гострий конфлікт тривалий час також тривав між Плотницьким та польовим командиром Олексієм Мозговим, який очолював незаконне збройне формування "Привид", під контролем якого знаходилися м. Алчевськ, Кіровськ та Перевальськ Луганської області. В травні 2015 року Мозговий був ліквідований російськими спецслужбами на трасі біля міста Алчевськ.

Таким чином, на даний момент серед непідконтрольних Плотницькому польових командирів бойовиків залишається лише Павло Дрьомов, що контролює місто Стаханов та навколишні території. Проте у самого польового командира є важливий компромат на Плотницького, який він та його бойовики обіцяють оприлюднити в разі знищення їх бандформування або самого бойовика. При цьому формально Дрьомов теж входить до лав так званої "народної міліції". Інші бойовики, хоч і незадоволені владою Плотницького, вимушені були підкоритись, щоб не бути знищеними з боку російських спецслужб чи силовиків "ЛНР".

Слід зауважити, що вплив Плотницького на військову сферу сепаратистів обмежений. Контроль над так званим "корпусом народної міліції ЛНР" здійснює офіцер російської армії генерал-майор Сергій Кузовльов, відомий в лавах бойовиків за позивними "Тамбов", "Ігнатов" або "Сергій Вікторович". Влада Плотницького поширюється лише на політичну сферу бойовиків, проте навіть в цьому напрямку голова "ЛНР" залежить від "кураторів" російських спецслужб та кремлівських політтехнологів, які фактично є "сірими кардиналами" в т. зв. "ЛНР".

Політична опозиція

Як такої класичної політичної опозиції в лавах сепаратистів Лугащнини не існує.  Влада "народної ради ЛНР" поділена між двома фракціями "Мир Луганщині" та "Луганський економічний союз", що в більшості випадків складаються з колишніх членів Партії регіонів та місцевих чиновників, які перейшли на бік сепаратистів в минулому році. Більшість з них пов’язані або мають стосунок до діяльності Олександра Єфремова та інших очільників Луганської області часів правління екс-президента Віктора Януковича.

Проте в "ЛНР" діє несистемна політична опозиція, що не представлена у владі сепаратистів. Вона представлена двома сепаратистськими організаціями – "Комуністи Луганщини" та "Луганська гвардія".

Використовуючи досвід Партії регіонів попередніх років, команда Плотницького фактично внесла розкіл до лав "Луганської гвардії", зіткнувши групи                                 Анастасії Пятерикової (колишня стриптизерка та один з організаторів сепаратистських акцій в Луганську) та Олександра Харітонова (один з засновників "Антимайдану" в Луганську). В серпні 2015 року організація фактично розкололась на два ворогуючі табори. Можливість участі даної організації в "місцевих виборах" сепаратистів 1 листопада 2015 року мінімальна.

Інша організація, "Комуністи Луганщини" ("КЛ"), що складається з колишніх членів КПУ, депутатів Луганської обласної ради, фактично потрапила в інформаційну блокаду. Лідерам організації не дають зареєструватись для участі в виборах до сепаратистських органів влади через великий рейтинг комуністів на окупованій території. Крім того, керівники "КЛ" фактично вступають в конфлікт з очільниками КПРФ та КПУ, не бажаючи ставати філіалом російських комуністів. 

Шлях Плотницького: інспектор-хабарник, що викрав Надію Савченко - фото 6

Влада Плотницького

Голова т. зв. "ЛНР" формує імідж одноосібного керівника контрольованої ним території, постійно критикує українську владу та погрожує зривом Мінських домовленостей. Проте говорити про самосійну політику Плотницького не доводиться: його дії та публічна діяльність у великій мірі залежать від політичної лінії Адміністрації президента РФ, яку в Луганську представляють політичні консультанти та політтехнологи з команди Суркова.

Бурхлива діяльність Плотницького, сепаратистської організації "Миру Луганщині" та квазідержавних установ сепаратистів – не більше, ніж імітація російської сторони з формування незалежних від Києва утворень на Донбасі з метою шантажу, вимог відмови від курсу євроатлантичної інтеграції та гри за Кремлівськими правилами.

В разі необхідності фігура Ігоря Плотницького завжди може бути замінена на іншу маріонетку з боку керівництва сепаратистів: Геннадія Ципкалова, Олексія Карякіна, Олега Акімова, Маноліса Пілавова або інших.

Підтримуючи тісні зв’язки з екс-очільниками Луганської області та Партії регіонів команда Ігоря Плотницького фактично формує знову те, що було й раніше, тільки тепер під сепаратистськими прапорами та за підтримки Росії. Корупція, рекет, злочинність – все те, що раніше створювалось Партією регіонів в Луганській області - сьогодні відтворюється фактично тими самими людьми, що прийшли до влади на тимчасово окупованій території Луганщини.

Парадокс полягає ще в тому, що лідери сепаратистів "першої хвилі", які в тому числі протидіяли діяльності "регіоналів" та місцевих олігархів, своєю антиконституційною діяльністю навесні-влітку 2014 року фактично надали шанс очільникам Партії регіонів встановити політичний  контроль в "ЛНР", створивши власну "феодальну вотчину". При цьому самих лідерів сепаратистів "першої хвилі" або знищують, або заарештовують, або заганяють в маргінес, вимушуючи їх залишити окуповану територію Луганської області.

Невдоволення сепаратистів тим, що екс-"регіонали" фактично захопили політичну владу в "ЛНР", зростає, але на даному етапі розвитку вони вже нічого не можуть зробити та не мають впливу на політичні процеси. Вони або вимушені підкоритись цим реаліям, або виїхати в Росію, де не мають жодного політичного майбутнього, підпадаючи при цьому під пильний нагляд ФСБ. 

Нещодавно стало відомо, що сам "голова ЛНР" придбав дорогий будинок в смт. Барвіха в Підмосков'ї, який вважається дуже престижним районом в Росії. Таким чином, Плотницький вже готує шляхи відступу в разі його заміни в майбутньому. 

Всі новини Донбасу сьогодні читайте на Depo.Донбас

 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme