Хто такий український політв'язень Панов, якого "поховали" російські ЗМІ

Анонімний блогер на сайті пітерського видання "Фонтанка" повідомив про смерть громадянина України 19-річного Артура Панова у слідчому ізояторі Ростова на Дону. Повідомляється, що звинувачений у підготовці теракту Панов ніби-то помер від серцевої недостатності.

Проте незабаром в Генеральному консульстві України в Ростові-на-Дону спростували цю інформацію. "Ми зв'язалися з російськими органами влади. У УФСІН і в СІЗО сказали, що Панов живий і здоровий", - сказав дипломат.

Відомо, що Панов уродженець міста Сорокіно (Краснодон) Луганської області, яке нині підконтрольне "ЛНР".

У 2013 році управління міліції в Луганській області повідомляло, що 15-річний школяр Панов зайшов у відділення банку "Аваль" у Краснодоні та передав касирові записку, в якій говорилося, що будівля замінована. Від касира було потрібно покласти гроші в пакет і передати людині, котра за ним прийде. Однак замість цього співробітник банку зателефонував до міліції. Вже ввечері міліціонери затримали Панова. На допиті молодий чоловік пояснив слідчому, що гроші йому потрібні були для того щоб подорожувати. Про наслідки своїх дій він не думав.

Проти Панова порушили кримінальну справу по завідомо неправдивому повідомленню про загрозу безпеці громадян (частина 1 статті 259 Кримінального кодексу України). 17 квітня 2014 Краснодонський міський суд визнав його винним, але звільнив від покарання у зв'язку з тим, що Панов ще не досяг віку, з якого настає кримінальна відповідальність.

Панов називав себе блогером і поетом, випустив збірку "Думки у віршах", а влітку 2014 створив віртуальний рух Freedom now, який встигнув висловити співчуття після падіння малазійського "Боїнга" та вимагав домогтися введення військ НАТО на територію України.

У ЗМІ повідомлялося, що Панов писав під псевдонімом "Ромберг". Під іменем "Артур Ромберг" на сайті "Відкрита Росія" є дві статті, у яких він також називається як "Журналист, политический и общественный деятель, социолог, в ноябре 2015 года стал основателем и теоретиком IV поколения революционной организации "Фракция Красной Армии".

17 листопада він того ж імені опублікована фотографія роздрукованого антивоєнного тексту, з заголовком: "Маніфест" Фракції Червоної армії "На шляху до революції". У тексті говориться про "представників IV покоління RAF", які "заявляють світові про відновлення своєї діяльності" на території СНД — причиною такого рішення автор маніфесту називає участь Росії у громадянській війні в Сирії.

Про затримання Панова є суперечиві дані. Російське слідство повідомляло, що його затримали у Ростові 5 грудня 2015 року, де він жив у гуртожитку і працював в супермаркеті. Сам Панов заявляв, що він їхав у Київ, але його викрали з території окупованої Луганщини і привезли у Ростов.

Історію викрадення зі слів Панова виклав на своїй сторінці у соцмережі журналіст Роман Бочкала. В ній йдеться про те, що бойовики зняли юнака з автобуса "Луганськ-Київ", який прямував через територію Ростовської області. Після цього його відвезли в Луганськ на допит, а наступного дня доправили у Ростовську область і Ростов, де озброєні люди тримали його тиждень у якомусь приміщенні і проводили допити про ЗСУ і батальон "Айдар".

"4 грудня мене привезли в Пролетарський відділ СУ СК РФ по РВ, де мені пред'явили звинувачення в цілому ряді злочинів екстремістської спрямованості. При чому свою провину я не визнав, проте слідчий скористався моєю юридичною безграмотністю і неадекватним станом викликаним тим, що тривалий період часу мені не давали їсти і спати. Слідчий взяв і написав від мого імені свою версію події і обманом, не даючи читати, змусив підписати документи про визнання провини. Також мені повідомили про те, що під час обшуку моїх особистих речей, у мене було знайдено вибуховий пристрій, карти із зображенням центральної частини Ростова-на-Дону. Однак я ніколи не володів цими речами і звідки вони у мене з'явилися, можу тільки припускати. Мені вже потім призначили державного адвоката, який практично не допомагає мені по цілком зрозумілих причин", - писав Бочкала, цитуючи Панова.

Є і ще одна версія його затримання від анонімної російської волонтерки Надії, яка зв'язалася з "Громадським радіо" у березні 2016 року і передала редакції лист від Панова.

За її словами, в 2014 році Артур співчував українській стороні. Про це ніхто не знав, до тих пір поки Панов не почав писати антипутінські статті і проявляти активність, зазначає Надія.

"Уже где-то в месяце октябре им заинтересовались "правоохранительные органы" так называемой "ЛНР" и он решил переехать оттуда на территорию подконтрольную Киеву, по пути он несколько дней провёл в Ростове. У него были проблемы с деньгами и он решил там устроиться поработать и потом уже ехать дальше. Задержали его 5 декабря, но как говорит он, его не задержали, а похитили, именно похитили. Так как в тот день он был в районе Западного в Ростове, к нему подьехала машина, оттуда выбежали люди в гражданском, затолкали его в машину и увезли в неизвестном направлении. Эти люди не представлялись, были одеты в гражданскую одежду, поэтому можно смело сказать, что это было ничто иное как похищение. Он не отрицает часть обвинений, но говорит, что теракт он не готовил", — писала вона.

Панов протягом 1,5 року встиг відсидіти у Таганрогському і Ростовському СІЗО.

Розгляд справи Панова в суді висвітлювало видання "Бокнот Ростова". Повідомлялося, що він з 23 березня оголосив голодування, а на судовому засіданні 28 березня йому викликали "швидку" через погане самопочуття.

На цьому ж засідання прокурор зачвив, що в його кімнаті у гуртожитку виявили карту Ростова, листівки, банку з-під кави з вибуховою сумішшю і елементи бомби: пляшку гасу, ацетон і пакет селітри. На карті був відзначений театр імені Максима Горького на Театральній площі донський столиці.

"Вибираючи об'єкт для майбутнього теракту, 19-річний житель України придивлявся до будівель Ростовського академічного театру драми, залізничного вокзалу "Ростов-Головний" і головного автовокзалу, а також гіпермаркету "О'кей" на вулиці Малиновського. Панов навіть встиг написати текст для листівок, в яких відповідальність за підпал гіпермаркету покладалася на леворадикальную революційну організацію "Фракція Червоної Армії", - заявляло слідство.

Разом з Пановим на лаві підсудних опинився і 34-річний ростовчанин Максим Смишляєв, який звинувачується в сприянні до підготовки теракту на території Ростова.

Смишляєв казав слідству, що у Панова розлад особистості, і раніше він робив спроби накласти на себе руки. Свою вину ростовчанин також не визнав. Проте московська експертиза довела, що Панов осудний і не має психічних розладів.

У свою чергу Панов заявляв, що сідство психологічно тисне на нього, вдається до катувань, і вимагав визнати його військовопооненим.