Чому не варто ненавидіти донеччан через масовий шоу-похорон Мотороли (ФОТО)

Похорон громадянина Росії Арсенія Павлова в окупованому Донецьку став наймаштабнішим з часів захоплення влади бойовиками на Донбасі. Жодного з ліквідовних бойовиків "Л-ДНР" не проводжали з такою помпою: Бєднова, Ільченка, Мозгового, Дрьомова, Циплакова потихеньку прикопали та й забули. 

Зі смерті Павлова в "ДНР" зробили шоу, копіюючи українські традиції прощання з "Небесною сотнею" та з героями АТО.

Але Моторола як був за життя  не тільки жорстоким окупантом, але й комічним персонажем з автомийки, таким його і залишили. Тому що важко пояснити, чому прощання відбулося саме в академічному театрі опери та балету. Моторола вперше побував на балеті - так жартували не тільки українці.

Натовп

Ще напередодні стало відомо, що народу у центр міста буде багато, адже окупаційна вдала дала наказ всім школам, вузам та бюджетним підприємствам явитися на прощання. Безумовно, серед натовпу є ті, хто гаряче підтримує "ДНР", цього не можна заперечувати. Проте варто згадати, що примусові мітинги та натовпи - це традиційна практика на Донбасі з часів регіоналів. Згадайте, навіть у 2014 році окупантам доводилося звозити маргіналів з депресивних містечок Ростову та збирати їх на Луганщині і Донеччині, аби зробити видимість масової підтримки Росії.

Але вкотре картинка спрацювала: росіяни у захваті, а в українців загостилася ненависть до окупованого Донбасу та тамтешніх мешканців.

Герої не вмирають

Але найбільше вразило на похороні російського окупанта це традиційне українське гасло.

Донецьк завішаний такими білбордами. 

Під гасло "Герої не вмирають" українці ховають своїх воїнів - справжніх героїв війни на Донбасі - військових та добровольців, а також під це гасло на Майдані багатотисячний натовп проводжав "Небесну сотню".

"Республіці" потрібні герої, потрібна підміна понять, картинка, що не тільки "укропи" шанують своїх, і мертвий Моторола для цього якраз згодився. 

Українцям, які вибухнули ненавистю до мешканців Донецька, мовляв, як з ними в одній країні жити, за стіну їх, радимо згадати похорон Сталіна. Вже через три роки після смерті культ його особистості розвінчали його ж послідовники. А зараз ім'я Сталіна - це синонім терору. Так само буде ї з Моторолою, його криваві справи викриють ті, хто його ж і звеличив. 

І також згадайте Гітлера. Скільки німців його обожнювали і як до нього зараз ставляться у Німеччині?

До того ж, якщо бути оптимістами, то варто подумати, стільки людей прийшли на похорон свого ворога - хіба це не хороша новина? 

А для прихильників Моторола - це щось на кшталт Януковича. Це ж донбаська мрія, з самого дна, з тюрми у "герої" або президенти. І це теж хороша новина, адже при згадці про Януковича зараз плюються навіть ті, хто з його руки годувався. Тож, не переймайтеся.