Хто такий цей екс-губернатор Луганщини, якого затримали з валізою доларів

Військовий прокурор Анатолій Матіос повідомив про затримання екс-глави Луганської облдержадміністрації, екс-керівника податкової адміністрації Луганської області Олександра Антіпова. Подробиць наразі немає, але відомо, що Антіпов разгулював з готівкою у 3,8 млн доларів. Уявіть собі розміри того ридикюля, у який влізе така сума.

Міністр МВД Арсен Аваков заявив, що Антіпову інкримінують участь в схемі, розробленій колишнім міністром доходів і зборів Олександром Клименко - так званих "податкових майданчиках".

"По суті, це була схема контролю над усіма конвертаційними центрами в країні, яка дозволяла підприємствам ухилятися від сплати податків на мільярдні суми. Зрозуміло, ці податки все одно платилися, тільки не в держбюджет, а до бюджетів державних чиновників - вищих, міністра і його патронів. Але і на місцях, судячи з обшуків, дещо перепадало", - написав Аваков на своїй сторінці у соцмережі Facebook.

Ця новина дійсно досить резонансна, незважаючи на те, що призвище Антіпова вже забулося у загальноукраїнському інформаційному просторі. Але журналісти з Луганська добре пам'ятають цього закоренілого регіонала, який протягом десятиліть був тіньовим керівником фінансових потоків на Луганщині.

Антіпов - давній податківець, неодноразово очолював обласне управління податкової (також встиг попрацювати на Запоріжжі), але у 2006 році, будучи головою фракції партії регіонів в облраді, наказом президента Віктора Ющенка потрапив на посаду голови Луганської ОДА. У кріслі губернатора Антіпов змінив Генадія Москаля. Тоді у луганському політикумі говорили, що західноукраїнський Москаль не припав до столу клану регіоналів Олександра Єфремова, через що утворювалися постійні внутрішні конфлікти. А кандидатура Антіпова, яку лобіював для області тодішній прем'єр Віктор Янукович, стала компромісною у боротьбі за Донбас між "помаранчевими" і "біло-блакитними".

Антіпов і Янукович

Москаль намагався внести у керівний апарат області якесь свіже повітря, поводив себе досить демократично та галасливо, впроваджував проукраїнські ідеї, але не маючи команди, затримався на посаді недовго. Антіпов - повна протилежність, але місцевих "біло-блікитних" задовільнив - свій же. Проте називати його стовідсотковою "людиною" Єфремова неможна, скоріше він був близький Миколі Азарову - теж відомому податківцю.

Очоливши Луганщину він скасував нововведення Москаля, навіть дрібниці, такі як вільний вхід громадян у будівлю ОДА, і вже майже з перших днів стало відомо, що владний апарат області буде знову схожим на суцільне болото. Центральна президентська влада тоді, після перемоги "помаранчевого майдану", з призначенням цієї кандидатури остаточно втратила контроль над Луганською областю і ще більше занурила його у "русскій мір".

Антіпов-губернатор був нудним, беземоційним, закритим від журналістів, керованим регіоналами-"старшими" з Ради. Тоді це був не тільки Єфремов, але й нині забутий Віктор Тіхонов - герой сепаратистського Сєвєродонецького з'їзду.

Антіпов і мер Луганська Сергій Кравченко

Проте, на відміну від багатьох одіозних луганських однопартійців - Арсена Клінчаєва, Родіона Мірошніка, Валерія Голенка - які зараз відспівані колаборанти, Антіпов був досить поміркованим і стриманим.

У його промовах не було лякалок про бандерівців та ОУН-УПА (якраз у ті роки луганчан накачували ненавистю до західної України та усього українського цими лякалками), він індиферентно ставився до гасел Партії регіонів про другу державну мову - російську і не маніпулював цим питанням. Взагалі відрази до усього українського у нього не було, до мови і культури він ставився з повагою. Можливо тому, що ще в молодості працював на керівних посадах у Львівській області, якійсь час жив у Львові і навіть застав часи В'ячеслава Чорновіла.

Проте, Партія регіонів, членом якої він був, мала протилежні, антиукраїнські гасла, і Антіпов, яким би толерантним не був, знайшов себе саме у цій політичній силі.

У 2010 році Антіпова з посади губернатора було звільнено і повернуто в його вотчину - керівников обласного управління податкової, згодом перейменоване у головне управління Міністерства доходів і зборів. На цій посаді він просидів аж до початку війни на Луганщині у 2014 році, і тоді ж залишив Луганськ.

Призвище Антіпова за роки війни було забуте, але сплило у минулому році, коли на керівні посади в українській частині Луганщини почали призначати його людей.Depo.Донбас писав у 2016 році про призначення начальником спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників Андрія Мироненка, кар'єра якого пов'язана з Антіповим.

В структурі податкової Мироненко, як і його шеф, почав працювати ще в далекі 90-ті. З 1996 року він очолював податкову в місті Свердловськ. А в 2003 році Антіпов забрав його в Луганськ в якості свого заступника. Вже за рік, в жовтні 2004 року, Мироненку довірили найбільш ласий та відповідальний напрям – роботу з великими платниками. Після "помаранчевої революції", в квітні 2005 року, Мироненка, як і Антипова з податкової звільнили, але не надовго. Після призначення Антіпова губернатором у 2006 році, Мироненко місяцем пізніше очолив луганську податкову.

Також у тому році зберіг посаду в ДФС і ще один ставленик Антіпова - начальник відділу внутрішньої безпеки Олександр Фесько.

Феська лобіювали на посаду керівника підрозділу податкової міліції ДФС на Луганщині.

Сам Антіпов у великій політиці не світився, а просто став помічником народного депутата від БПП Олега Недави.